У ПЦУ розвіяли міфи про свято Івана Купала

“У ніч на 7-ме липня маскультура популяризує гуляння на берегах водойм, стрибання через вогнища, "ворожіння“, пошук папороті в лісі... Такі гуляння називають "святом Івана Купала“ і часто, через незнання, говорять, що це народна назва церковного свята, яке відзначається 7 липня, Різдва Іоана Предтечі. Це неправильне твердження: за змістом, часом, способом відзначення та походженням ці дві події не мають між собою нічого спільного”, — повідомляють в ПЦУ.

Як зазначають в церкві, гуляння в ніч на 7 липня, згідно однієї з версій, пов’язані з язичницьким “божеством кохання та продовження роду” — Купалом. Вперше Купало згадується в Густинському літописі XVII століття — за припущенням істориків, ім’я цього “божества” з’явилося внаслідок непорозуміння: літописець з Густинського монастиря, описуючи ігрища з купаннями, ототожнив спосіб гулянь з назвою “божества”.

Також у ПЦУ пояснили походження традиції масових гулянь та ігрищ на Івана Купала.

“У дохристиянські часи це було ритуальне свято, пов’язане з астрономічним явищем — літнім сонцестоянням, коли був найдовший день і найкоротша ніч у році. Язичники поклонялися сонцю та проводили різноманітні обряди "очищення“ вогнем і водою задля хорошого врожаю та добробуту”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що святкування раніше відзначали 23-24 червня, але з введенням григоріанського календаря та після переходу на новий стиль “свято Купала” його прибічники переважно стали відзначати 6-7 липня.

“Тож, "Івана Купала“ та Різдво Іоана Предтечі — це цілком різні відзначення... Різдво Іоана Предтечі, Хрестителя Господнього — велике свято для кожного християнина. Тож свідомо маємо робити власний вибір, пам’ятаючи про сенс подій та свят, а також про те, що нині триває Петрів піст — час для переміни, покаяння, боротьби з власними гріхами і, як наслідок, наближення до Бога”, — наголосили в ПЦУ.

Нагадаємо, раніше ПЦУ прокоментувала твердження про те, що “нехрещеним людям — не можна до храму”.