Турецькі адмірали у відставці виступили проти будівництва каналу біля Босфору: їх заарештували

Деталі

В даний час в будинках 10 заарештованих проходять обшуки. Йде вилучення доказів, які можуть довести провину обвинувачених. Ще чотирьох відставних військових поки не вдалося виявити, їм наказано в триденний термін з’явитися в поліцію.

Підставою для порушення кримінальної справи проти ексадміралів став лист від імені 103 колишніх військових, який з’явився у неділю. У ньому адмірали висловили стурбованість у зв’язку з дискусією про можливості виходу Туреччини з конвенції Монтре про статус проток Босфор і Дарданелли. Прокуратура порахувала цю заяву такою, що порушує КК Туреччини і ставить в провину авторам заяви змову з метою підриву конституційного ладу і безпеки держави.

Контекст

У відкритому листі 103 турецьких відставних адміралів йдеться, що Туреччина повинна неухильно дотримуватися конвенції Монтре про статус проток Босфор і Дарданелли, дискусії про можливість виходу з неї в зв’язку з проектом каналу “Стамбул” неприйнятні.

“Останнім часом ми з занепокоєнням стежимо за обговоренням теми каналу „Стамбул“ і конвенції Монтре в контексті юрисдикції скасування міжнародних договорів. Турецькі протоки є одними з найважливіших водних шляхів у світі і історично керувалися відповідно до міжнародних договорів. Останній з цих договорів — конвенція Монтре — найкращим чином захищає права Туреччини”, — йдеться в листі.

Відзначається, що це не тільки договір, який регулює прохід через протоки, але і “велика дипломатична перемога, яка відновила суверенні права Туреччини на Стамбул, Мармурове море, протоки Босфор і Дарданелли”.

“Конвенція Монтре є основним документом безпеки причорноморських країн і конвенцією, яка робить Чорне море морем миру. Це конвенція, яка дає право Туреччині не вступати без її бажання у війну на боці однієї з воюючих сторін, це дозволило їй зберегти нейтралітет у Другій світовій війні”, — вважають адмірали.

“З цих та подібних причин ми вважаємо, що слід уникати будь-яких дискусій і дій, які можуть привести до того, що конвенція Монтрьо стане предметом обговорення”, — йдеться в листі.

Також в листі висловлюється думка про необхідність збереження нинішньої конституції Туреччини на фоні закликів турецького лідера Тайіпа Ердогана до розробки нового основного закону, а також засуджується відхід керівництва ЗС Туреччини від “шляху, наміченого (засновником республіки) Мустафою Кемалем Ататюрком”.

Конвенція Монтре

Конвенція Монтре, прийнята в 1936 році, зберігає за торговими суднами всіх країн свободу проходу через протоки як в мирний, так і у воєнний час. Однак режим проходу військових кораблів різний щодо чорноморських і нечорноморських держав. Для військових кораблів нечорноморських держав введені істотні обмеження за класом і терміном перебування.

Чорноморськими державами є: Туреччина, Румунія, Болгарія, Україна, Російська Федерація, Грузія.

Канал “Стамбул”

Влада Туреччини затвердила план каналу “Стамбул” і обіцяє почати його будівництво в самий найближчий час. Канал повинен зв’язати Мармурове море з Чорним і стати штучним дублером Босфору, який протягом багатьох століть залишається однією з ключових транспортних артерій Європи.

Довжина каналу складе 45 кілометрів, він буде прокладений на західних окраїнах міста. Приблизна вартість проекту, за різними оцінками, може скласти від 15 до 25 мільярдів доларів, і він повинен стати найбільшим з будівництв, ініційованих за роки правління Реджепа Ердогана.

Турецькі чиновники кажуть, що одна з головних цілей каналу — захистити світову історичну спадщину, розташовану на берегах Босфору. “Божевільний проект” Ердогана, проте, викликає критику з різних боків. Проти виступають перш за все екологи, а також стамбульські міські активісти. Один з найбільш активних критиків проекту — мер Стамбула Еркем Імамоглу, який вважається ймовірним опонентом Ердогана на президентських виборах 2023 року.

Найбільшу проблему плани Ердогана представляють саме для Росії, яка зараз захищена цим договором від масового входу в Чорне море, наприклад, американських кораблів. Втім, і країни НАТО, відносини з якими у Туреччині в останні роки були далеко не простими, можуть бути стривожені перспективою, що вона буде розпоряджатися стратегічно важливою водною артерією на власний розсуд.