США потрібно 30 мільярдів доларів, щоб перекрити 14 000 незаглушених морських нафтових та газових свердловин
Київ • УНН
КИЇВ. 8 травня. УНН. Вартість забезпечення безпеки тисяч недіючих нафтових і газових свердловин у Мексиканській затоці США може перевищити 30 мільярдів доларів, згідно з опублікованим у понеділок дослідженням, в якому оцінюється потенційна шкода навколишньому середовищу, інформує УНН.
Деталі
Дослідники у Сполучених Штатах виявили близько 14 000 не заглушених нафтових та газових свердловин, які або офіційно простоюють, або не діяли протягом як мінімум п'яти років у водах біля південно-східного узбережжя Сполучених Штатів.
"Свердловини не повинні просто просочуватися в навколишнє середовище, якщо вони не працюють активно... але іноді це відбувається", - сказав провідний автор дослідження Марк Агертон, опублікованого в журналі Nature Energy.
Дослідження показало, що хоча 90% недіючих свердловин в районі Мексиканської затоки США знаходяться на мілководді ближче до берега, на їхню закупорку припадає лише чверть від 30 мільярдів доларів витрат, і вони становлять більший ризик для навколишнього середовища.
Дослідники виявили близько 13 000 невикористовуваних колодязів на мілководді недалеко від берега або у водах штатів Техас, Луїзіана та Алабама, або у федеральній юрисдикції.
За словами авторів, виток нафти з цих неглибоких свердловин з більшою ймовірністю становитиме загрозу для прибережного довкілля, ніж витоки з глибших свердловин.
"Крім того, будь-які витоки з більшою ймовірністю потраплять на поверхню й у разі викиду метану потраплять в атмосферу і таким чином завдадуть шкоди клімату".
У дослідженні йдеться про те, що багато з того, що відомо про вплив на навколишнє середовище розливів нафти й газу на різних глибинах, пов'язане з вибухом Deepwater Horizon у 2010 році в Мексиканській затоці, однією з найстрашніших екологічних катастроф в історії США.
Орендована ВР бурова установка вибухнула біля узбережжя Луїзіани, внаслідок чого загинули 11 людей і утворилася нафтова пляма розміром зі штат Вірджинія.
Хто платить?
За законами США витрати на закупорку колодязів у водах, швидше за все, лягають на платників податків, тоді як у федеральних водах часто відповідальність несе нинішній чи навіть попередній власник.
У випадку зі свердловинами в Мексиканській затоці дослідження показало, що з 30 мільярдів доларів витрат на закупорку свердловин, що не діють, менш як 2 мільярдів доларів припадає на води штату.
Переважна більшість витрат припадала на федеральні води, де майже 90% свердловин колись належали надвеликим компаніям, таким як Chevron, Shell, ExxonMobil, Conoco Phillips, BP, Total та Eni.
