Скільки податків очікується в 2023 від грального бізнеса
Київ • УНН
КИЇВ. 3 квітня. УНН. Гральний бізнес в Україні продовжує активно розвивається навіть, незважаючи на війну, а також на останні події, пов'язані з блокуванням цілої низки популярних азартних ресурсів. Наприклад, лише компанія Parimatch у 2022 році внесла до національного бюджету та допомогла Збройним силам України у розмірі 711 млн грн. При цьому державний бюджет також продовжує активно отримувати суттєві фінансові ресурси від азартного бізнесу, який сплачує податки, займаючись веденням легального бізнесу, користуючись офіційними державними ліцензіями. Тому важливо розібратися в тому, який розмір податкових надходжень слід очікувати 2023 року від азартних майданчиків.
Фінансування діяльності КРАІЛ
У 2023 році очікується, що національний регулятор ринку азартних ігор України отримає фінансування у розмірі 86,8 млн. грн. У зв'язку з цим планується виділити 60,94 млн. грн на заробітну плату співробітників відомства та 2,1 млн. грн на оплату комунальних послуг. Хоча скорочення витрат у порівнянні з попереднім роком неминуче, варто зазначити, що КРАІЛ минулого року отримав вищий бюджет у розмірі 107,1 млн. грн.
Регулювання ігрової промисловості – завдання не тільки відповідальне, а й складне. Адже на кону стоять фінансові інтереси не лише держави, а й суспільства загалом. Крім того, ігрова індустрія має велике значення для туризму та економіки в цілому, тому важливо забезпечувати не лише ефективне, а й стабільне керування цією галуззю.
Очікуваний обсяг платежів до бюджету України легальними азартними майданчиками
На початку 2023 року розмір податків, сплачених гральним бізнесом, значно збільшився. Згідно з офіційними даними, у січні поточного року гральний бізнес сплатив 269 мільйонів гривень податків, що перевищує загальну суму податків, сплачених цією галуззю за весь 2021 рік – 204 мільйони гривень. Це говорить про те, що ігрова індустрія продовжує демонструвати стабільне зростання та позитивний внесок у економіку країни.
Більше того, у 2022 році гральний бізнес уже сплатив податки на суму 730 мільйонів гривень. Це є доказом того, що ігрова індустрія є важливим джерелом прибутків для держави. Надходження до бюджету від ліцензійних платежів за цей час становили понад 1,16 мільярда гривень.
У додатках до державного бюджету, де прописані заплановані надходження, також є гральний бізнес. Очікується, що основні відрахування будуть отримані від лідерів наземного сегмента та топових онлайн-казино. У 2022 році держава очікувала отримати близько 1,189 млрд. грн від легальних операторів, тоді як у бюджеті на 2023 рік закладено вищу суму – 1,866 млрд. грн. Крім цього, місцеві бюджети, на території яких розташовані ігрові заклади, мають отримати 270 млн. грн.
Коли йдеться про ліцензійні платежі в гральній індустрії, можна виділити кілька категорій, кожна з яких є значною сумою. Ось лише деякі з них:
- Ліцензії для казино – 198 млн. грн.
- Ліцензії для онлайн-казино – 354,9 млн. грн.
- Букмекерські ліцензії – 459 млн. грн.
- Ліцензії на ігрові автомати – 352,18 млн. грн.
- Ліцензійні платежі від залів гральних автоматів – 72 млн. грн.
- Лотерейні ліцензії – 54,6 млн. грн.
- Надходження від ліцензій для онлайн-покерних платформ – 18 млн. грн.
Очевидно, що азартні ігри є важливим джерелом прибутків для української економіки. З урахуванням збільшення надходжень до бюджету, уряд може вживати більш активних заходів щодо сприяння розвитку цієї галузі. Однак водночас необхідно пам'ятати про значні ризики, пов'язані з азартними іграми, і стежити за їх регулюванням у країні. Національний регулятор ринку азартних ігор має працювати на благо всіх громадян України та захищати їхні інтереси.
Підсумки
Аналітики позитивно оцінюють зниження витрат на фінансування КРАІЛ, адже утримання органів державної влади в умовах війни має бути максимально урізаним. Щодо очікуваних надходжень, то тут експерти не згодні з розробниками бюджету, оскільки про збільшення відрахувань до скарбниці можна говорити лише у разі стабільного розвитку галузі.
Сьогодні гральний бізнес, як і будь-який інший, намагається елементарно вижити, не говорячи вже про якесь підвищення економічної ефективності. Тому коли йдеться про прогнозовані надходження до скарбниці, аналітики досить скептичні у своїх висновках.
