росіяни вже знищили тисячі об’єктів археологічної та культурної спадщини, реальні цифри будуть більші - Мінкульт

Деталі

Станом на сьогодні можна досліджувати лише ті об’єкти, які знаходяться на деокупованих територіях і які значною мірою віддалені від лінії фронту, аби туди мали доступ цивільні фахівці і слідчі. Вони фіксують руйнування чи пошкодження, і здійснюють моніторинг, щоб згодом скласти список реставраційних проектів, розповіла чиновниця.

За її словами, серед пам’яток культурної спадщини, тобто тих, які мають статус пам’ятки місцевого або національного значення, станом на 25 червня цього року за даними областей пошкодження зафіксовано щонайменше у 664 об’єктів, без урахування об’єктів культурної інфраструктури.

"Де-факто ця цифра набагато більша, тому що ці дослідження не включають об’єкти археологічної спадщини, які наразі не доступні для обстеження, бо знаходяться в зоні артобстрілів, або в зонах бойових дій, на окупованій території", - розповіла Чуєва.

На сьогодні пошкоджено 84 пам’ятки національно значення, 514 пам’яток місцевого значення і 66 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Крім того, російські ракети пошкодили 211 пам’яток архітектури, 2808 об’єктів архітектури і містобудування, 179 пам’яток історії, 18 об’єктів історії монументального мистецтва та 16 об’єктів археології, хоча ця цифра не точна, бо не враховуються об’єкти на окупованих територіях, зазначила Чуєва.

За її словами, культурна інфраструктура охоплює понад 1400 об’єктів, зокрема бібліотеки, музеї, школи мистецтв, клуби або інші заклади культури, які розміщувались не в пам’ятках культурної спадщини, а в сучасних будівлях.

"Ми фіксуємо випадки пошкодження, але щоб зробити кінцеві висновки, розпрацювати документацію на консервацію цих об’єктів для першочергових заходів і повноцінної реставрації в майбутньому, їх треба досліджувати натурно. Тут вступають в дію органи місцевої влади, і міжнародні донори, які підтримують такі проекти», - додає заступниця міністра культури.

Доповнення

Два тижні тому було утворено Міжвідомчий координаційний центр, який має синхронізувати зусилля всіх органів влади, для того, щоб посилити захист об’єктів культурної спадщини, які постраждали внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС.

"На сьогоднішній день ми маємо значні території, які обміліли внаслідок різкого спаду води. Ці території стали доступними і для грабіжників, і копачів, які не одразу здають свої знахідки в музей. Хоча музейники всіляко до цього закликають. Крім того, є пошкодження нижче за течією, що також позначилось на стані об’єктів археологічної спадщини", - розповіла Катерина Чуєва.

Наразі Інститут археології Академії наук України, місцеві органи влади і інспекції з охорони культурної спадщини об’єдналися, щоб створити кілька інспекцій для виїздів на місця. Офіційні роботи уже розпочались в тому числі завдяки підтримці міжнародних донорів.

Роботи достатньо складні через наближеність до лінії фронту. Працюють, зокрема, на Хортиці, в Запорізькій області, нижче за течією Дніпра. Деталі робіт поки не розголошуються, адже виїзди пов’язані з безпекою людей і об’єктів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київ долучився до Всесвітнього форуму культури міст