Прогнози вчених КПІ можуть допомогти Україні у боротьбі з коронавірусом та в перебудові економіки і суспільних інститутів в післякризовий час
Київ • УНН
КИЇВ. 18 травня. УНН. Сценарії розвитку пандемії коронавірусу, що їх розробляє команда вчених проекту “ФОРСАЙТ COVID-19” Світового центру даних “Геоінформатика і сталий розвиток” при КПІ ім. Ігоря Сікорського, допомагають дати відповідь на питання, як житимуть українці в умовах пандемії ближчі тижні і місяці, якими можуть стати Україна і світ після її завершення, коли це може статися, як діяти далі, передає УНН.
Цим проблемам присвячена серія досліджень вчених КПІ, спрямованих на здійснення прогнозного моделювання і передбачення (форсайту) зазначених явищ на довгостроковому (декілька років), середньостроковому (декілька місяців) і короткостроковому (5-7 днів) часових горизонтах.
На довгостроковому горизонті (http://wdc.org.ua/uk/node/190016) проаналізовано вплив пандемій свинячого грипу (2008-2009 роки), Ебола (2014-2015) і коронавірусу (2020) на розвиток світової економіки та глобального суспільства. Оцінено їх вплив на світову економіку, в результаті розриву економічних ланцюгів і гальмування суспільного розвитку. За результатами досліджень вчених, позитивні зміни після завершення пандемії коронавірусу можуть розпочатися як в глобальному світі, так і в Україні вже в кінці 2021 року.
На середньостроковому часовому горизонті (http://wdc.org.ua/uk/covid19-ua) узагальнено по Україні найбільш ймовірним буде наростання пандемії до третьої декади травня 2020 року. У регіонах країни будуть спостерігатися деякі відхилення від загального тренду (http://wdc.org.ua/uk/covid19-regions). Повільне згасання процесу може відбуватися протягом найтеплішої пори року в Україні, з кінця травня до кінця серпня 2020 року, в міру поступового набуття населенням колективного імунітету, покращенням роботи системи охорони здоров’я, підвищенням соціальної відповідальності та свідомості населення.
Протягом осінньо-зимового періоду 2020-2021 років не виключена поява другої хвилі пандемії.
Результати короткострокового прогнозного моделювання показали, що для України на п’ятнадцятиденному відрізку часу (06.05.20 — 20.05.20) характер розвитку пандемії набуває більш чіткого лінійного характеру з рівнем “плато” — (400-550) нових інфікованих на день. Після чого, пандемія, ймовірно, може піти на спад (кількість щоденно інфікованих буде стійко нижчою кількості щоденно видужалих людей). Для міста Києва, протягом п’ятнадцятиденного відрізку часу (06.05.20 — 20.05.20) процес розвитку пандемії поки що є більш нестаціонарним з ймовірним зниженням його волатильності і набуттям більш чіткого лінійного характеру на наступному тижні.
Понад 200 засобів масової інформації опублікували результати досліджень науковців КПІ (http://wdc.org.ua/uk/node/190029). Вони можуть використовуватися владою України для розробки плану дій, спрямованих на упередження подальшого розвитку пандемії та перебудови економіки і суспільних інститутів після її завершення.
