Погроми, замах та незалежність. Огляд подій за 23-29 жовтня

ПОГРОМ У СУДІ

Погром у Святошинському суді Києва стався в понеділок, 23 жовтня, коли обирали запобіжний захід лідеру батальйону ОУН Миколі Коханівському.  Його звинувачують у пораненні із травматичного пістолета одного з командирів "Правого сектору" Руслана Качмали. Під час суду прихильники Коханівського заблокували залу засідань, аби не допустити вивезення Коханівського в ізолятор тимчасового утримання. Через сутички суддя прийняв рішення перенести судове засідання на ранок наступного дня.

Проте, активісти вирішили залишитися в залі засідань до ранку та продовжували блокувати приміщення. Також прихильники Коханівського розбили вікна та пошкодили майно суду. У відповідь на це правоохоронці застосували сльозогінний газ. Націоналісти спочатку покинули будівлю суду, проте незабаром повернулися та почали повністю трощити меблі в залі засідань. На ранок вівторка були заблоковані та зруйновані дві зали засідань Святошинського суду. Також була порушена цілісність будівлі суду. За попередніми підрахунками, Святошинському райсуду було завдано збитків в 500 тисяч гривень.

У результаті поліція взяла штурмом заблоковану прихильниками Коханівського будівлю райсуду. Правоохоронці розібрали барикаду на вході до зали засідань і почали затримувати тих, хто забарикадувався в приміщенні.  В результаті штурму було затримано три десятки осіб, їх доставили до Шевченківського районного управління поліції. Самого Коханівського наступного дня відправили під домашній арешт та зобов'язали носити електронний браслет. Запобіжний захід діятиме до 20 грудня 2017 року.

ЗАМАХ НА МОСІЙЧУКА

Вибух, в результаті якого постраждав народний депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук, прогримів 25 жовтня. Вибуховий пристрій спрацював, коли Мосійчук виходив з будівлі телеканалу "Еспресо" – вибухівка була закладена у припаркований біля каналу мотоцикл. У результаті вибуху двоє людей загинуло. Першим загиблим став охоронець депутата, 30-ти річний працівник поліції полку особливого призначення. Він загинув від отриманих поранень у кареті швидкої допомоги по дорозі до лікарні. Другим загиблим став випадковий перехожий, який був капітаном поліції та мешкав неподалік.

Ще троє отримали важкі пораненні – жінка-перехожа, Ігор Мосійчук та політолог Віталій Бала. У Мосійчука в лікарні виявили безліч осколкових поранень, найбільше, за словами лікарів, у депутата постраждали кінцівки. А у Віталія Бали лікарі діагностували серйозні ушкодження нирок і печінки.

У Міністерстві внутрішніх справ заявили, що вибух кваліфіковано як теракт, до якого причетна Росія та голова Чеченської республіки Рамзан Кадиров. Схожої думки дотримується й Ігор Мосійчук, який переконаний, що вибух був чітко спланованим замахом на його життя. Він розповів, що напередодні замаху йому погрожували, та зазначив, що "кінцевий бенефеціар" (тобто безпосередній замовник) сидить у Кремлі.

У Москві подібні заяви назвали необґрунтованими.

"Як завжди – абсолютно не обґрунтовані ні на чому, голослівні істеричні звинувачення з Києва, які звучать не лише на адресу Рамзана Кадирова, а й фактично всіх, хто займає хоч якісь посади в Москві", – прокоментував заяву українського МВС прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков.

Сам Рамзан Кадиров також не лишився осторонь, заявивши, що організатори нападу на депутата-радикала знаходяться в Україні.

"Він (Мосійчук – ред.) уже виконав відведену йому роль і зараз став комусь непотрібним, почав заважати комусь, вірніше, окремій організації, яких там десятки. Самі підірвали депутата Мосійчука та здійняли галас: "Чеченська республіка", "Слід Кадирова", — сказав глава Чечні.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ КАТАЛОНІЇ

Парламент Каталонії проголосував за незалежність від Іспанії 27 жовтня. Попри те, що рішення суперечить Конституції країни, відокремлення від Іспанії підтримало 70 депутатів, 10 висловилися проти, ще двоє утрималися від голосування.

Одразу після оголошення про незалежність Каталонії сенат Іспанії проголосував за активацію статті 155 Конституції, яка ввела пряме управління в Каталонії (стаття дозволяє національному уряду вводити пряме правління в автономних регіонах Іспанії під час кризи). Це рішення підтримали 214 депутатів. Того ж самого вечора, прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой оголосив про припинення повноважень глави Каталонії Карлеса Пучдемона та його уряду, а також про розпуск парламенту регіону.  За його словами, "вільні та законні" дострокові вибори в Каталонії призначені на 21 грудня. Рахой підкреслив, що пряме правління покликане не позбавити Каталонію автономії, а "відновити нормальність".

У Мадриді також прийняли рішення про звільнення всіх членів автономного уряду Каталонії та зняли з посади начальника каталонської поліції. У суботу, 28 жовтня, в Кабміні Іспанії прийняли рішення призначити главою Каталонії заступника голови уряду країни Сорайя Саєнс де Сантамарія. Ввечері того ж дня відсторонений від влади лідер Каталонії Карлес Пучдемон закликав своїх прихильників до "мирного демократичного опору", проти введеного Мадридом прямого управління регіоном. 

Пучдемон також відмовився скласти свої повноваження.

"Це рішення суперечить волі громадян нашої країни, які прекрасно знають, що в демократичному суспільстві виключно парламент повинен вибирати голів урядів і припиняти їхні повноваження", – заявив він.

В українському МЗС підкреслили, що Україна підтримує територіальну цілісність Іспанії в рамках міжнародно визнаних кордонів і не визнає проголошення незалежності Каталонії. У Європейському союзі та США також не визнали незалежність Каталонії. Також проти відокремлення Каталонії висловилися і деякі мешканці самої Каталонії: у неділю прихильники єдиної Іспанії вийшли на багатотисячну демонстрацію в Барселоні.