Підрив ЗАЕС не більш небезпечний, ніж постійні ракетні атаки ворога – експерти КНДІСЕ про російські ІПСО

За словами фахівців, така інформація з’являється не вперше й може бути новим випадком проби реалізації інформаційно-психологічних спеціальних операцій проти України та її громадян.

«В чому особливість зараз? Так, така загроза насправді існує. З точки зору фізичних явищ, підрив ЗАЕС не більш небезпечний ніж постійні ракетні атаки ворога. Тут варто дотримуватися основного правила – не переживати події, які ще не настали. Мета інформаційно-психологічних спеціальних операцій – залякати, ввести в оману, поширити панічні настрої та спровокувати обурення суспільства. Кінцеві цілі, тобто певна доктрина і стратегічна мета таких дій рф, полягають у спробах зсередини розвалити Україну та змусити нас до капітуляції», - вважають експерти-психологи.

Тому, впевнені вони, «новини потрібно дивитися, але загрозу варто оцінювати критично й помірковано».

«З точки зору психології категорично шкідливо й критично негативно переживати подумки події, які не настали та ймовірно ніколи не відбудуться. Важливе лише «тут і сьогодні»! Загалом, ІПСО – це дуже комбіновані речі, які застосовуються в будь-якому зручному місці. Терористи використовують всі доступні теми, на яких можна спекулювати та реалізовувати свої цілі. Наприклад, корупція та злочинність - ці фактори були й залишаються досі. Наше суспільство з ними бореться й в багатьох випадках - успішно, але для рф це завжди нагода подати інформацію у вигідному для себе світлі», - навели приклад експерти КНДІСЕ.

Але є й такі приклади, які росіянам буде вкрай важко використати. Зокрема, як зазначили фахівці, з моменту початку військової агресії рф рівень кримінальної злочинності значно знизився й це теж «дуже красномовна ознака», адже люди, які живуть протиправним образом життя, розуміють, що наразі відбувається в країні й з чим стикаються її громадяни.

«Інший аспект – це залякування звичайних людей. рф ним часто послуговується. Але як би нас не лякали, не варто панікувати або пробувати переживати події з можливого майбутнього. Терористичні акти вчиняються без попередження, як це було з підривом Каховської ГЕС. Для власного спокою кожен із нас повинен мати та розуміти чіткий план власних дій на випадок різних обставин й дотримуватися базових рекомендацій військового часу – мати запас води, їжі та медикаментів, речей першої необхідності. Кожен повинен бути свідомим, пильним і на своєму місці», - зазначили психологи.

Наразі, підкреслили вони, ажіотаж більше переноситься в інформаційний простір, який є площиною для спроб реалізації інформаційно-психологічних спеціальних операцій проти України. Але те, що ми не чуємо палких дискусій в громадських місцях, транспорті тощо, не бачимо яскравих проявів панічних настроїв, говорить про те, що українці адаптувалися до таких умов сьогодення.

«Характерні зовнішні маркери для виявлення ІПСО складно виокремити, тому що весь новинний контент дуже специфічний. Присмак страху приваблює людей в інформаційному полі, приміром - обривчасті речення типу «вибух на ЗАЕС неминучий» і подібні привертають увагу читачів. Є правило: при скануванні новинного контенту за добу не варто обмежуватися прочитанням заголовків. Заглядайте за нього, читайте аналітику й вивчайте конкретні факти. У голові кожного читача новин має бути власний фільтр», - резюмували експерти КНДІСЕ.

Контекст

Інформаційно-психологічна операція - це цілеспрямована діяльність з впливу на свідомість, психологічний стан, переконання та поведінку осіб або груп за допомогою розповсюдження інформації, дезінформації або інших психологічних впливів. ІПСО може використовуватися як військовий, політичний, геополітичний або соціальний інструмент для досягнення певних цілей. Інформаційно-психологічні операції можуть містити наступні складові: дезінформацію, пропаганду, спроби психологічного впливи, розпалювання конфліктів (міжнаціональних, релігійних або політичних), комбінації правдивої і неправдивої інформації, імітацію «голосу народу».