Павелку треба і далі робити своє праве діло, а Суркісам слід рятувати “Динамо” - Маркевич

Для початку, ми запропонували Мирону Богдановичу не задумуючись відповісти на перші п’ять коротких запитань.

— Скільки років Ви у футболі?

— 60.

— Який матч запам’ятали на все життя?

— Дніпро-Наполі. Тому що ми виграли і вийшли у фінал Ліги Європи.

— Футбол — це лотерея?

— Ні, це клопітка робота.

— На що готові проміняти футбол, якщо готові?

— Не готовий ні на що.

— Форму яких спортивних клубів зберігаєте вдома?

— “Металіст”, “Дніпро”, “Збірна України”.

Далі журналісти перейшли до серйозних запитань.

— Чи можна говорити про те, що сьогодні український футбол переживає революцію і починає жити за новими правилами? Питання ці виникли у світлі частих скандалів, гучної “договірної” кримінальної справи... І якщо так, то чи корисна ця революція для футбольного співтовариства?

— Однозначно, сьогодні український футбол переживає революцію. Вона є корисною, але цю користь ми будемо спожинати не зараз, вона лише з часом дасть свої плоди. Те, що ця революція назрівала давно — це факт. І тішить те, що український футбол починає жити за новими правилами. Треба було це вже давно зробити, добре, що хоч зараз.

— Українські ЗМІ досить часто пишуть про протистояння між президентом Федерації футболу України Андрієм Павелком та братами Суркісами. На Вашу думку, в чому реальна його причина?

— Так, таке протистояння є. Причина... що я можу сказати... Це треба пережити і все. Я думаю, що Андрію Павелку треба відстоювати свої позиції і доказувати свою правоту, іншого шляху немає.

Насправді, мені важко назвати точну причину, проте одне я знаю: Павелкові треба займатися своїм, і він це, в принципі, робить. А Суркісу треба займатися київським “Динамо”, тому що вони загубили свої позиції. Оце я теж точно знаю. А далі — час покаже, як воно буде, хто правий, а хто ні...

— У вас скоро закінчується контракт із ФФУ: вже знаєте, чим будите займатися далі? Знову в тренерську роботу? Або плануєте залишитися працювати у Федерації?

— Я після зустрічі із головою ФФУ буду приймати рішення. Ми обговоримо деякі питання, і тоді я прийму рішення. У мене ще 1,5 місяці контракту, я зараз у відпустці, тому до кінця місяця ми вирішимо.

— Окремо цікава ваша думка про футбольний рух “ультрас”. В Україні він досить розвинений. Як вважаєте чи повинні офіційні органи — ФФУ — підтримувати ділові відносини зі вболівальниками? І як це відбувається сьогодні?

— Звісно, ФФУ має підтримувати ділові стосунки із ультрасами. Цей рух є дуже потрібним в Україні, вони дуже багато всього зробили для нашої держави. Їх треба підтримувати, але треба виявляти окремих недобросовісних представників руху, через яких наші стадіони дискваліфіковують, і це є найбільша проблема. Тоді ж збірна мусить грати без глядачів, “Динамо” грає без глядачів. Також я в “Дніпрі” працював, і також були матчі, які мусили грати без глядачів. Таких ультрасів не багато, але одна паршива вівця може все стадо зіпсувати. Тому у цьому напрямку треба більш серйозно працювати.

Разом з тим, ділові стосунки між ФФУ та ультрасами у нас сьогодні є. Може вони не так афішуються, але вони є.

— В одному з останніх з своїх інтерв’ю Суркіс побічно натякнув на те, що у “вболівальників може увірватися терпіння”. Сказано це було у контексті критики роботи ФФУ. Чи в курсі самі ультраси, що ними погрожують?

— Я не знаю відповіді на це запитання.

— Яким ви бачите український футбол в найближчий перспективі — наступні років 5, наприклад?

— Я відверто скажу, що зараз не найкращий час, і тут треба пережити це все. Думаю, найближчі років два зрушень серйозних не буде. Але разом із тим, я б хотів, щоб наші клуби, хоча б два-три, були на серйозному рівні, щоб вони представляли Україну у Європі, грали. А саме основне — це фінансування дитячого футболу, адже без цього нічого не буде. Серйозні бази, навчання тренерів — це є наше майбутнє, інакше нічого не буде.