Не тільки птахівництву: податки хочуть збільшити малим і середнім агровиробникам

Оцінка справедливості

У вже оприлюдненому законопроекті № 5600 містяться ознаки дискримінації, вважають в МХП.

“Вбачається різне ставлення до окремих видів с/г діяльності, в порівнянні з усією індустрією. Для цього відсутні об’єктивні та законні підстави. Більше того, такі підстави не обґрунтовуються в пояснювальній записці до законопроєкту та, найголовніше, щодо таких підстав неможливо дійти висновку з наявних публічних даних.

У даному випадку можемо говорити про наявні ознаки прямої дискримінації, які передбачені Законом України „Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні“ та відповідно до Питань проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів, затверджених Постановою КМУ від 30.01.2013 № 61”, — йдеться у заяві компанії.

Вітчизняне законодавство узагальнює все сільське господарство в одну сферу, для якої встановлений спеціальний податковий режим, що, зокрема випливає з положень Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, зокрема п. 2.15 і п. 2.151 ст.2 Закону відносить до с/г виробників осіб із продукцією за кодами 1-24 УКТ ЗЕД. Аналогічно й Податковий кодекс України, а саме згідно пп. 14.1.235 і 14.1.234 с/г товаровиробники — це особи, які виробляють сільськогосподарську продукцію, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД; коди товарів за УКТ ЗЕД співвідносяться за нумерацією з видами діяльності за КВЕД, наголосили в МХП.

“З огляду на те, що це одна сфера господарства, такі виробники перебувають у аналогічних або, принаймні, у відносно схожих ситуаціях. Тому, в даному разі проєкт змін 5600 створює відмінний підхід до окремих осіб, в порівняні з особами, які перебувають у схожій ситуації. Тобто, з індустрії виділяється низка бізнесу, яка, по-суті, буде оподатковуватися по-іншому, ніж загалом вся сфера господарства”, — поясняли в компанії.

Дискримінація птахівництва

“Найперше, це дискримінаційна норма проти всієї галузі птахівництва: розведення та вирощування курей, індиків, качок, гусей, перепелів і страусів, одержування яєць птиці тощо. По-друге, з точки зору очікуваного ефекту фінансової політики держави, вбачаємо в підсумку два сценарії розвитку подій: один — поганий; другий — ще гірший”, — зазначили в МХП.

Два сценарії розвитку подій за прогнозом МХП:

1) Податок на прибуток платити до держбюджету не будуть. І мова тут не про штучно занижені фінансові результати, а про відсутність прибутків у більшості виробників птахівництва за результатами 2020 року (якщо поглянути на дані Держстату й фінансову звітність, яка оприлюднена багатьма суб’єктами господарювання). Переконані, 2021 рік не стане виключенням, враховуючи шалене зростання собівартості кормів і наслідки коронакризи. Тому, очевидно, що в результаті таких законодавчих ініціатив КабМін в підсумку отримає не приріст податку на прибуток, а зменшення надходжень у місцеві бюджети громад. Для останніх саме єдиний податок 4-ої групи є бюджетоутворюючим та, найголовніше, особливості справляння не залежать від фінансових результатів с/г виробника, а від кількості землі в обробітку. Прогнозую соціальну напругу серед місцевої влади, дрібних та середніх місцевих с/г виробників та безпосередньо населення через зменшення доходів місцевих бюджетів, “відкат” реформи децентралізації, а значить і можливостей розвитку сільських територій.

2) А ще гірший сценарій для результатів фінансової політики КабМіну — це подальше зростання цін на продукти харчування. З початку 2021 року значно здорожчали: олія, цукор, гречка, яйця, м’ясо та інші продукти харчування. І у випадку прийняття запропонованих змін, зростуть ще більше, адже в проекті закону передбачається змінити підходи до оподаткування не тільки виробників птахівництва, а й, якщо уважно проаналізувати, для всіх малих та середніх сільськогосподарських виробників. Але однозначно “подвійний удар” буде завдано галузі птахівництва, що стане наслідком подальшого зростання цін на м’ясо курятини та яйця — на сьогодні найдоступнішу для всіх верств населення продукцію тваринництва.

Як позначиться ця норма на МХП

МХП — це публічна соціально відповідальна компанія. МХП неухильно дотримується й буде дотримуватися “букви закону”. За 2017-2020 рр Групою компаній МХП було сплачено до бюджетів всіх рівнів 15,78 млрд грн податків. Щорічно МХП є найбільшим платником податків серед усіх компаній агросектора України.