Не МХП єдиним: Зеленського просять перевірити агрохолдинг партнера Коломойського

Голова асоціації "Аграрний союз України" Геннадій Новіков вважає, що точкових перевірок не має бути в країні. Якщо взялися перевіряти "Миронівський хлібопродукт" (МХП), то треба разом з ним перевірити й агрохолдинг "Кернел".

"Перевіряти треба всіх, хто отримує хоч якусь копійку з державного бюджету: 1 грн, 10 тис. грн, 100 тис. грн, кілька мільярдів.

Але такі перевірки не повинні бути точковими. Бо, окрім МХП, у нас є й інші представники великого бізнесу, які не мало отримують грошей. "Кернел" той же. Тому, якщо вже стартували з МХП, то нехай компанія стане так званим першопрохідцем, але одночасно з іншими агрохолдингами. І далі, по вертикалі, треба не забути перевірити середні й малі підприємства", - сказав він.

Думку Новікова поділяє експерт з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин. Він назвав персональні перевірки малоефективними. І додав, що їх можуть розцінювати як політичне переслідування або тиск на бізнес.

"Навіть якщо підприємство ймовірно або точно у чомусь замішане — немає жодної гарантії, що інші підприємства сфери не були залучені до процесу також. Тому, якщо й проводити перевірки, то фронтально. Тобто, перевіряти всіх, хто отримував гроші з бюджету за певний період часу.

Тільки за таких умов можна зрозуміти, хто лобіював виділення грошей, хто зловживав коштами. За інших обставин це будуть якісь персональні санкції, які апріорі є неефективними й точно будуть розцінюватися як політичне переслідування чи тиск на бізнес", - каже він.

Додамо, що одним з акціонерів агрохолдингу "Кернел" є народний депутат України Віталій Хомутиннік. Останній є партнером бізнесмена Ігоря Коломойського. Обидва є співвласниками у газодобувній компанії "Укрнафтобуріння".

У 2018 році компанія "Кернел" отримала з бюджету 6,7 млрд грн відшкодування ПДВ.

Дискусії щодо доцільності повернення бюджетного ПДВ аграріям точаться не перший рік. Експерти сходяться у думці, що така система має більше мінусів, аніж плюсів. Вона не стимулює аграріїв переходити на виробництво продукції з доданою вартістю, а відтак утримує країну у статусі сировинного придатку ЄС. Адже експортувати сировину й отримувати "швидке" відшкодування ПДВ значно легше, аніж запустити ланцюг виробництва товарів з доданою вартістю.

Також "Кернел" є вигодонабувачем законодавчих норм про виділення держкомпенсацій на закупівлю зерновозів, які вже встиг замовити.