НАК "Нафтогаз" вимагає від німецького регулятора розширення доступу української сторони щодо доступу російського "Газпрому" до OPAL

НАК "Нафтогаз" вимагає від німецького регулятора розширення доступу української сторони щодо доступу російського "Газпрому" до OPAL

Київ  •  УНН

 • 8746 перегляди

КИЇВ. 7 грудня. УНН. НАК “Нафтогаз України” звернулася до німецького регулятора енергетики (Bundesnetzagentur) залучити українську сторону до розгляду питання про розширення доступу російського “Газпрому” до європейського газопроводу OPAL. Про це 6 грудня повідомила прес-служба “Нафтогазу”, передає УНН.

“Нафтогаз вимагає свого залучення до цієї адміністративної процедури з метою офіційного представлення своєї позиції, а також доступу до самої угоди та рішення Європейської Комісії від 28 жовтня 2016 року, яке до цього часу ще не оприлюднене,” — йдеться в повідомленні.

“Угода про врегулювання щодо газопроводу OPAL, погоджена німецьким регулятором та Єврокомісією, обмежує та спотворює конкуренцію в Україні та інших країнах Центральної та Східної Європи, призведе до зловживання Газпромом домінуючою позицією на ринках Німеччини, Польщі, України, Словаччини та інших країн Центральної та Східної Європи,” — зазначається джерелом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна і Польща закликали переглянути рішення ЄК про розширення доступу "Газпрому" до OPAL

Крім того додається, що угода несумісна з нормальним функціонуванням Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, оскільки завдає значної шкоди торгівельним відносинам з постачання енергоносіїв між країнами-учасницями Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та країнами ЄС.

Також у “Нафтогазі” пояснили негативні наслідки розширення доступу Газпрому до потужностей OPAL для України, а саме:
1. припинення газових потоків із Польщі;
2. зменшення обсягів транзиту природного газу через українську ГТС та істотне скорочення грошових надходжень Нафтогазу від транзиту;
3. збільшення витрат на закупку й транспортування природного газу до України;
4. ризики для балансування обсягів природного газу всередині країни;
5. скорочення імпорту природного газу до України з ринку ЄС;
6. додаткові витрати на технічну оптимізацію української ГТС та підземних газосховищ, пов’язані з переходом на новий режим експлуатації, що відрізняється від існуючого.

Як повідомляв УНН, “Нафтогаз” і “Газпром” завершили усні слухання у Стокгольмі щодо закупівлі газу.

Також пройшли слухання у Стокгольмському арбітражі у провадженні між НАК “Нафтогаз України” та російським ПАТ “Газпром” щодо транзиту газу.