Інфекціоністи розповіли, чому ПЛР-тестування на "ковід" так часто дає похибки

"ПЛР може бути псевдонегативним тому що забір був не з тої ділянки, де була велика кількість збудників, тобто техніка забору може бути порушена. Або чутливість методу є недостатня висока. Тому що якщо, наприклад, у тесту є умовних одиниць десять збудників, а він "знайшов" на дев’ять, то він може не вловити", - розповів лікар-інфекціоніст Ігор Гайдук.

З ним погоджується й лікар-інфекціоніст Лариса Мороз.

"ПЛР-тест потрібно брати в перші дні захворювання, поки вірус є у верхніх дихальних шляхах. Також важливу роль грає техніка його виконання: потрібно глибоко занурюватися в носову і ротову порожнину, десь 20-25 см. Тобто цей тест не є приємним, він є болючим, бо якщо таких відчуттів немає, тоді він хибно зроблений. І крім того, він повинен транспортуватися у спеціальному транспортному середовищі. А з моменту забору до моменту постанови повинна пройти максимум доба. Якщо вже більше, то можемо просто не виявити вірус", - зазначила вона.

Тому інфекціоністи вважають, що на будь-якому етапі захворювання важлива комплексна діагностика, а не виключно ПЛР-тестування. Так, лікар Гайдук вважає, що підкріплюючою альтернативою ПЛР може бути тест на антиген.

"Тест на антиген — це є добрий варіант і альтернатива ПЛР, бо ІФА на антитіла, наприклад, виявляє імуноглобулін, тобто реакцію організму на збудник, а не сам збудник чи його антиген. Тобто порівняти в позитивному плані можна ПЛР і метод виявлення на антиген", - впевнений експерт.

Лікар-інфекціоніст Лариса Мороз зазначила, що як і ПЛР, антигенний тест так само показує зараження у перші дні захворювання.

"На антиген тест буде виявляти зараження у перші терміни захворювання. Але його у нас ще немає, як буде, то ми подивимося", - розповіла вона.