“Генетична поломка” або спадковий синдром Лінча - коментар онкохірурга

Своєю чергою, синдром Лінча призводить до того, що ці гени перестають працювати, підвищуючи ризик розвитку колоректального, ендометріального та інших видів раку.

Онкохірург Лікарні ізраїльської онкології LISOD Артем Федосов розповів, що за статистикою, цей синдром найчастіше зустрічається у молодих людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТОП рекомендацій для пацієнтів, які отримують променеву терапію

Цитата:

“На жаль, достовірно оцінити кількість пацієнтів з діагностованим синдромом Лінча в Україні неможливо у зв’язку з відсутністю відповідного реєстру та нерегулярним (нестандартизованим — ред.) проведенням тестування виявлених випадків колоректального, ендометріального та інших видів раку на зв’язок із синдромом Лінча.

У нашій клініці LISOD такі дослідження проводяться з урахуванням та відповідно до міжнародних рекомендацій (NCCN, ESMO — ред.) та виявляються випадки виникнення злоякісних пухлин, пов’язаних із синдромом Лінча. Справді, найчастіше це досить молоді люди, і найчастіше — з колоректальним раком. Виявляється він шляхом збору детального анамнезу, при виявленні колоректального раку та поєднанні, наприклад, із сімейною історією аналогічного колоректального раку — на біопсійному матеріалі або на видаленій під час операції пухлині проводяться спеціальні патоморфологічні та молекулярно-генетичні дослідження, які дозволяють встановити зв’язок пухлини з синдромом Лінча”, — розповів онкохірург.

Деталі

Ризик розвитку раку залежить від того, який ген, що мутував, викликає синдром Лінча в конкретному родоводі. Тип раку та вік, у якому людина може захворіти, індивідуальні для всіх, хто має синдром Лінча. Навіть для членів однієї сім’ї.

Синдром Лінча не означає, що людина обов’язково занедужаєте на рак протягом життя. Це означає, що він схильний до більшого ризику розвитку деяких видів раку.

“У разі його виявлення, пацієнту та його родичам 1-го та 2-го порядку даються відповідні рекомендації щодо більш суворого спостереження та діагностики. Метою цього є найбільш раннє виявлення передпухлинної патології або пухлини, що вже сформувалася”, — пояснив Артем Федосов.

Найбільші шанси захворіти на синдром Лінча у тих людей, у сім’ях яких були випадки колоректального раку. Члени сім’ї, які успадкували синдром Лінча, зазвичай мають ту саму мутацію. Якщо один із членів сім’ї має відому мутацію гена синдрому Лінча, інші члени сім’ї, які проходять генетичне тестування, повинні бути перевірені на наявність цієї мутації.

Нагадаємо

Клінічний онколог Лікарні ізраїльської онкології LISOD Максим Єрмаков розповів, як відрізнити доброякісну пухлину від злоякісної.