Флора і фауна Чорнобильского заповідника "помолодшали" на сто років
Київ • УНН
КИЇВ. 15 травня. УНН. Екосистеми Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника повернулися до стану, в якому вони були майже 100 років тому. Про це повідомила пресс-служба Державного агентства України з управління зоною відчуження, передає УНН.
“Офіційно у 2016 році Указом Президента України на території зони відчуження було створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, який тут існував ще з 1986 року у форматі території з обмеженим доступом. Природні комплекси швидкими темпами відновились, розвиваючись за своїми законами без впливу людини. І зараз екосистеми зони відчуження повернулися до стану, в якому вони були майже 100 років тому. Сьогодні лише на 10% цієї території працюють люди, а решта 90% — це дика природа, яка є місцем багатьох червонокнижних тварин та рослин, яких маємо оберігати, і це є основною місією в діяльності Заповідника”, — зазначив Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук.
Заповідник займає 85% території зони відчуження, так звану “30-ку”, іншу територію складає так звана “10-ка”, що є найщільніше забрудненою радіонуклідами територією навколо Чорнобильської АЕС. Межі Заповідника дорівнюють межам зони відчуження, визначеним ще 32 роки тому.
Він також підкреслив, що для збереження біорізноманіття флори та фауни зони відчуження, основний акцент у роботі підприємства робиться на наукових дослідженнях. Саме отримання офіційного статусу зробило цю територію доступною для українських та зарубіжних експертів.
“Раніше використовувати результати досліджень, здійснених у зоні відчуження, можна було лише з дозволу Кабінету Міністрів України, тому більшість іноземних науковців проводили свої дослідження на території Білорусі, у зв’язку з цим ми проініціювали ще одну важливу зміну в українському законодавстві, яка посприяла появі міжнародних науково-дослідних проектів на цій території і наукова діяльність у зоні відчуження почала розвиватися набагато активніше”, — наголосив Голова ДАЗВ.
Сьогодні основна кількість наукових проектів спрямована на дослідження впливу аварії та радіації на флору й фауну.
Науковці вивчають вовків, коней Пржевальського і птахів, а також досліджують варіанти очищення ґрунтів від радіонуклідів. Наприклад, одним з цікавих проектів минулого року стала експериментальна висадка швидкоростучих дерев павловнії, які за попередніми даними можуть поглинати велику кількість радіонуклідів, ніж звичайні дерева.
Нагадаємо, Порошенко анонсував указ щодо реабілітації зони відчуження.
