Фермерські дотації-2019: експерт прокоментував основні програми та вимоги до учасників

Він зауважив, що цьогоріч себе виправдали такі напрямки держпідтримки, як закупівля вітчизняної сільськогосподарської техніки, розвиток садівництва і тваринництва.

“Підтримка закупівлі вітчизняної сільськогосподарської техніки дає кумулятивний ефект. Єдине - немає потреби у виділенні великої кількості грошей, тому ми підтримуємо пропозицію бюджетного комітету щодо скорочення фінансування програми. А загалом ми бачимо дієвість цієї програми, вона забезпечує переоснащення аграрних виробників, і вона потрібна.

Щодо садівництва: фінансування на наступний рік треба не тільки зберігати, а й можна збільшити, оскільки потенціал садівництва в Україні не реалізований навіть на 50%. Можна збільшувати насадження, зокрема — вирощувати продукцію на експорт. А ще - підтримка садівництва сприяє надходженню валютної виручки.

З точки зору задіяння людської праці, це ще й формування великої кількості робочих місць і оплати праці. Загалом це все — інвестиції у внутрішню економіку”, — зазначив Висоцький.

Також доцільно збільшити бюджет на розвиток тваринництва, вважає він.

“Майже повністю використані виділені кошти на підтримку корів, тому тут фінансування можна збільшити. Ми бачимо, що поголів’я ВРХ зростає. А збереження поголів’я — це важливо у контексті зайнятості та дохідності фізосіб”, — пояснив Висоцький.

Разом з тим, за його словами, цьогоріч себе не виправдала реалізація різного роду компенсацій через банки.

“Тут треба глобально реформувати саму систему, оскільки немає історії співпраці із банками, немає застави, оскільки немає ринку землі. Найближчим часом такі програми не запрацюють в Україні, потрібно почати із реформування банківської системи, а потім вже — підходити до кредитування”, — вважає експерт.

Але найголовніше питання у галузі — “тіньові” фермери, які не хочуть працювати легально, а тому не мають доступу до державних коштів і можливості розвиватися, зазначив Висоцький.

“Коли ми говоримо про держпідтримку, то право на неї мають ті підприємства, які працюють абсолютно легально.

Фермер має збувати свою продукцію не за готівку. Він повинен декларувати всі свої доходи і витрати, вести елементарну бухгалтерію”, — зазначив він.

І якщо середні та великі фермери працюють вже переважно легально, то дрібні — а це ті, які і потребують найбільшої підтримки — залишати “тінь” не хочуть, каже експерт.

“Середній і великий бізнес у більшості випадків прозорий, а якщо говорити про дрібних фермерів — то там приблизно 70% працює в „тіні“. Історично це склалось через те, що не було знань, не було розуміння, як вести бухгалтерію, як це правильно оформлювати.

Прозорість — це сплата податків, а моделі ведення бізнесу дрібними фермерами не є досить ефективними, щоб сплачувати податки. Тому треба спочатку вивести фермерів у правову площину, а потім говорити про їхню держпідтримку”, — пояснив експерт.

Водночас важливою умовою державних програм має бути їх незмінність впродовж 3-5 років.

“Наприклад, інвестиції у тваринництво окуплять себе через 5-7 років, однорічна підтримка не гарантує успішності проекту.

Щодо садівництва — галузь починає повноцінно плодоносити через 3-5 років. Потенційні внутрішні та зовнішні інвестори будуть зацікавлені у розвитку галузей лише за наявності довгострокових державних програм”, — резюмував Висоцький.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що основні програми держпідтримки агропромислового комплексу, які реалізуються в цьому році, будуть збережені у майбутньому.