European Green Deal: експерти наголошують на загрозах для українського бізнесу

Під час заходу були розглянуті перспективи впровадження Європейського зеленого курсу (European Green Deal) з точки зору українського бізнесу та визначені основні загрози.

У заході взяли участь:

▪️ Ірина Тихомирова - президент бізнес-школи МІМ,

▪️ Торстен Воллерт - міністр-радник представництва ЄС в Україні,

▪️ Янез Копач - директор секретаріату Енергетичного Співтовариства,

▪️ Назар Бобицький - директор Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу та торгівлі,

▪️ Михайло Малков - координатор ФАО з питань взаємовідносин з урядом та донорами в Україні,

▪️ Володимир Лапа - радник зі стратегічного планування Ukrainian Agribusiness Club, ексголова Держпродспоживслужби.

Модерував дискусію Олександр Домбровський - голова правління ГС "Global 100% RE Ukraine".

Представники європейських інституцій нагадали, що Європейський Союз декларує перехід до кліматичної нейтральності вже у 2050 році.

Головним інструментом переходу на "зелені рейки" повинен стати Європейський зелений курс, який передбачає низку інновацій та змін, що торкнуться всіх без винятку галузей економіки ЄС. Нові стратегії в рамках European Green Deal стосуватимуться і торговельних партнерів ЄС, у тому числі, і України.

"Експорт до країн ЄС складає більше 40%, а це означає, що український бізнес просто не може стояти осторонь глобальних процесів і має неодмінно долучитися до формування European Green Deal як повноцінний гравець", - наголосив Олександр Домбровський на початку заходу.

В рамках дискусії учасники та експерти проаналізували основні положення Європейського зеленого курсу та визначили ключові виклики для українських виробників, експортерів та громадян.

Так, експерти одноголосно зазначили, що український бізнес має бути залучений до обговорення та підготовки пакету законодавства, який має прийняти Україна в рамках Паризької кліматичної угоди.

За словами Олени Кудляк, виконавчого директора Української асоціації бізнесу і торгівлі, зобов’язання, які бере на себе Україна у контексті "озеленення" економіки, повинні бути, з одного боку, достатньо амбіційним, в дусі угоди, з іншого боку - економічно обґрунтованим, з врахуванням національних обставин та непростої економічної ситуації в Україні.

"Однією з ключових загроз в рамках впровадження Європейського зеленого курсу може стати встановлення додаткових торгових бар’єрів для українських експортерів на ринку ЄС. Але ще є шанс адаптувати український бізнес до нових умов, в тому числі за рахунок європейських інвестицій. Зараз як ніколи важливо думати про тісний діалог і взаємодію між експертами, органами влади та експортноорієнтованим бізнесом", - зазначила вона.

Про важливість залучення бізнесу говорив і Володимир Лапа.

"Прийняття другого національно визначеного внеску (НВВ2), який Україна має прийняти в рамках кліматичної Паризької угоди, без залучення аграріїв до формування тексту документу може накласти на українських виробників сільськогосподарської продукції зобов‘язання, з якими вони технологічно та фінансово можуть не впоратися", - наголосив він.

За його словами, найбільше загроз в рамках Європейського зеленого курсу є для сфери рослинництва, оскільки рослинництво дає набагато більше викидів парникових газів, ніж тваринництво".

Експерти порахували, що український бізнес буде змушений інвестувати близько 6,5 млрд євро для виконання вимог Європейського зеленого курсу:

▪️ 2,2 млрд євро - у зниження використання дизелю;
▪️ 1,4 млрд євро мають скласти інвестиції у стале виробництво;
▪️ 2,6 млрд євро - у стале управління землею;
▪️ 300 млн мають бути спрямовані на покращення стану лісосмуг.

"Якщо держава схвалить відповідні документи без погодження з бізнесом, а весь фінансовий тягар ляже саме на нього, то національних виробників і економіку загалом чекатимуть важкі випробування - навіть найбільші можуть не встояти", - вважає Михайло Малков.

Він звертає увагу, що українським виробникам треба враховувати, що в рамках європейського підходу "від ферми до виделки" (From farm to fork) емісія рахується по всьому ланцюжку виробництва продукції. А це означає, що експортери в ЄС можуть отримати чималі збитки від карбонового тарифу.

Підсумовуючи дискусію, учасники наголосили, що тільки синергія влади і бізнесу можуть наблизити Україну до екологічних вимог ЄС, а також закріпити позиції українських експортерів в Європі.