Археологи змогли оглянути знайдене підземелля в’їзної брами княжого замку у Галичі

Деталі

Ще торік археологи Національного заповідника «Давній Галич» натрапили на стіну в’їзної вежі Галицького замку XVI ст. розміром 16 на 23 м, а також виявили вентиляційний канал глибиною 6 м. Тепер, у новому археологічному сезоні, вони змогли оглянути її всередині.

"Вентиляційний канал – це нульовий поверх, під ним ще є підвал. Тобто два поверхи вверх, два вниз. Замок почали будувати в XIV ст., але віднайдена вежа – з XVI ст. Тоді зруйнувався Успенський собор, і матеріал, найвірогідніше, брали з нього. Коли нападали турки, замок підірвали і стіна впала на вхід. Тому в неї не заходили 300 років", - пояснив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник.

До кінця літа дослідники спробують фізично потрапити у віднайдене приміщення, щоб ретельніше його обстежити.

Довідково

Перші згадки про укріплену цитадель, попередницю замку, датуються 1114 роком. Як оборонний форпост, замок Галицького староства (Старостинський) був споруджений у середині ХІV ст. У ХVІІ ст. замок став кам'яним і трикутним в основі. Тоді ж італійський інженер Франсуа Корразіні вдосконалив твердиню за останнім словом фортифікації: зберігаючи ті форми укріплень, які вже були, він додав клешоподібний наріжник реданного типу. Відомо, що тоді фортеця мала три кутові вежі і дві тераси. Продовженням замку було подвір'я, оточене мурами з двома вежами. Всередині розміщувалась замкова каплиця під покровительством святої Катерини.

Нині відбудована Шляхетська вежа галицької фортеці, минулого року віднайдено стіну й підземелля в’їзної вежі. Археологи припускають, що це далеко не остання знахідка.