Аналітики: саміт Східного партнерства не виправдає очікувань Києва щодо перспективи членства в ЄС

"П'ятий саміт Східного партнерства відбудеться у Брюсселі 24 листопада. Ця програма, яка працює з 2009 року, сьогодні по-різному сприймається кожною з трьох країн-учасниць (Білорусь, Україна і Молдова), які межують з ЄС. Різні столиці також мають різні очікування від майбутнього саміту і майбутнього Східного партнерства", - йдеться в матеріалі.

"Київ наполягає на розробці нових, амбітних цілей програми, і перш за все прагне отримати чіткі гарантії перспективи членства, в той час як Мінськ, який не прагне приєднатися до європейських структур, бачить Східне партнерство як практичний інструмент для розвитку своїх відносин з ЄС", - пишуть аналітики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт розповів, чого очікувати від Брюссельського саміту Східного партнерства

Тим часом, як наголошується, уряд в Кишиневі, який широко критикували ЄС і держави-члени за відсутність реформ, і який "повністю підпорядкований олігархічній системі", в першу чергу намагається використовувати саміт в Брюсселі для поліпшення свого міжнародного іміджу і зміцнення тих елементів співпраці з ЄС, які "дають Молдові (і її політичним елітам) фінансову вигоду, яку можна виміряти".

Зазначено, що з початку Східного партнерства ставлення України до цієї ініціативи неоднозначне.

"З одного боку, ця ініціатива розглядалася як новий інструмент двосторонньої співпраці, який приніс би Києву конкретні вигоди: Угода про вільну торгівлю та візова лібералізація. З іншого боку, багато політиків в Києві критикували Східне партнерство за те, що воно не пропонувало Україні перспективи членства в ЄС, а також за розміщення Києва в групі з такими державами, як Білорусь чи Азербайджан, чиї амбіції щодо співпраці з ЄС набагато скромніші", - сказано в матеріалі.

Відзначається, що "Революція гідності і подальша анексія Криму Росією і війна з цією країною на Донбасі радикально змінили соціальні настрої в Україні до найбільш проєвропейських в історії країни".

У матеріалі зазначається також, що після підписання Угоди про асоціацію і візової лібералізації - досягнення досі найбільш важливої ​​мети у відносинах з ЄС "супроводжувалося вимогами Києва щодо формулювання нової, ще більш амбітної обіцянки - перспективи повноправного членства в ЄС".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Клімкін вважає, що відносини України з ЄС не будуть залишатися лише в рамках Східного партнерства

"Уряд і народ України, як і раніше, вважають членство в ЄС одним з найважливіших зовнішньополітичних завдань країни. У той же час, однак, відсутність нової, амбітної програми від Брюсселя для України викликала скептицизм щодо ЄС і зниження його авторитету в Україні. Цей процес почався вже в 2015 році, коли ЄС погодився тимчасово відкласти застосування Угоди про ЗВТ через необґрунтовані побоювання Росії", - зазначено в матеріалі.

Як повідомляється, ще одна "явна невдача" у відносинах між ЄС і Україною була відзначена в 2016 році, коли Брюссель відклав виконання своїх зобов'язань через референдум в Нідерландах, а також через необхідність введення так званого механізму призупинення до скасування віз, разом з триваючою дискусією про збереження санкцій проти Росії.

"Образ ЄС в Україні також постраждав через кризи, які переживає сам ЄС: міграція, Brexit і т.д. У результаті Україна переживає свого роду "втому ЄС", зростання критики і скептицизму щодо ЄС, що призводить до прагнення зміцнити двосторонні відносини з окремими державами-членами ЄС, особливо Німеччиною, на шкоду відносинам з інституціями ЄС", - йдеться в матеріалі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В ЄС прокоментували затягування узгодження декларації саміту Східного партнерства

Також повідомляється, що Київ також був розчарований обмеженим впливом Угоди про ЗВТ на торгівлю товарами між Україною та ЄС (в основному щодо українського експорту).

Експерти нагадали, що в квітні 2014 року Брюссель представив автономні торговельні заходи для України; це знижує мита на українські товари відповідно до Угоди про ЗВТ при збереженні українських митних зборів на товари ЄС. Цей крок, як зазначається, був задуманий як форма підтримки Києва в умовах загострення економічної кризи. Автономні торговельні заходи і Угода про ЗВТ привели до того, що ЄС став найбільшим торговим партнером України (частка ЄС в експорті зросла з 26% в 2013 році до 37% в 2016 році, а імпорт - з 35% до 44%). Однак в реальному вираженні загальна торгівля різко впала (з 43,8 млрд дол. США у 2013 році до 30,4 млрд дол. США у 2016 році), заявили аналітики.

"Відповідно до Угоди про ЗВТ, мита на більшість товарів були знижені до нуля ... Тарифні квоти були введені для 36 груп товарів; після закінчення терміну їх дії Україна може продовжувати експортувати ці товари, але повинна сплатити повну суму мита. Тарифні квоти покривають товари, які вважаються особливо чутливими у ЄС. Не випадково деякі з них включають продукти, в яких Україна дійсно конкурентоспроможна (наприклад, пшениця і м'ясо птиці). Спроби Києва розширити тарифні квоти досі мали дуже обмежені результати", - пишуть експерти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна очікує на саміті Східного партнерства розширення фінансування та інвестицій

"Після початку війни з Росією в Україні спостерігається явище, в результаті якого влада переоцінює своє значення для Європи, як країни, яка бореться з Росією, щоб захистити європейські цінності. Це зробило Україну більш вимогливою і розповсюдило думку про те, що ЄС вимагає занадто багато від України в зв'язку з вигодами, які вона може запропонувати. Велика напористість України щодо ЄС також обумовлена ​​стабілізацією макроекономічної ситуації в цій країні. У цьому контексті відсутність перспектив вступу України в ЄС, зафіксована в заяві за результатами саміту Східного партнерства, а також відсутність підтримки з боку ЄС щодо так званого плану Маршалла (ініційованого Литвою), означає, що саміт не буде прийнятий в Україні як успіх. З'явилися неофіційні повідомлення про те, що Україна може навіть відмовитися підписувати декларацію саміту Східного партнерства, який відбудеться в Брюсселі 24 листопада, через відсутність будь-яких заяв про перспективи розширення ЄС на схід", - вказали аналітики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко на саміті Східного партнерства визначить нові рубежі на шляху до ЄС

На їхню думку, не схоже, що саміт в Брюсселі призведе до яких-небудь проривних рішень для трьох сусідніх держав.

"Також майже напевно його висновки не виправдають очікування Білорусі, України чи Молдови. Київ, без сумніву, буде розчарований провалом щодо пропозиції перспективи членства в ЄС, а також відсутністю підтримки з боку ЄС литовського плану Маршалла для України. Білорусь також, ймовірно, буде підкреслювати відсутність будь-яких відчутних економічних вигод від участі в програмі, підкресливши при цьому необхідність почати переговори щодо угоди, що регулює загальні відносини країни з ЄС. Тим часом, Молдова, швидше за все, буде дуже стримано оцінювати результати саміту, щоб не наражатися на ще більшу критику з боку ЄС та його держав-членів через ситуацію в країні і її симулювання реформ. Незважаючи на це, уряди всіх трьох країн будуть використовувати саміт для своїх програм всередині своїх країн, щоб підкреслити їх важливість на міжнародній арені", - йдеться в матеріалі.