Агроекспорт у пастці: як удари рф по портах душать українську економіку і чи є шляхи для порятунку
Київ • УНН
Росія посилила атаки на порти Великої Одеси, що призвело до зупинки судноплавства та загрожує втратами експортної виручки у 2,5 млрд доларів. Альтернативні шляхи експорту через Дунай та суходіл не здатні повною мірою компенсувати втрату потужностей експорту
росія цілеспрямовано нищить морську портову інфраструктуру та уражає кораблі біля берегів України. Лише за перші місяці 2026 року було здійснено 180 атак на порти Великої Одеси. На сьогодні захід суден припинився. Мета ворога очевидна – росіяни намагаються зупинити експорт сільгосппродукції з України. Як це вплине на економічну ситуацію в нашій державі та чи існують шляхи вирішення проблеми – читайте у матеріалі УНН.
Попри постійні атаки, за перше півріччя через українські морські порти було перевезено близько 35 мільйонів тонн вантажів, а продукцію експортовано до 56 країн світу. Та росія продовжує нарощувати інтенсивність уражень і врешті ризики переважили вигоду, адже росіяни регулярно б'ють не лише по самій портовій інфраструктурі, а й по кораблях, застосовуючи для цього не лише "шахеди", а й балістичні ракети.
Через масовані удари рф судна припинили заходити в українські порти. У Всеукраїнській аграрній раді вже заявили, що ситуація за сукупністю факторів та наслідками є навіть важчою за 2022 рік.
Ціна ворожих атак
За оцінками Мінагропроду, лише за перші кілька місяців 2026 року порти Великої Одеси зазнали понад 180 ударів – майже стільки ж, скільки за весь попередній 2025 рік. При цьому прямі фізичні збитки українського аграрного сектору через агресію рф уже перевищили 11 мільярдів доларів, з яких щонайменше 6,5 мільярда доларів припадає на знищену або пошкоджену техніку, елеватори, зерносховища, а також викрадену чи знищену агропродукцію. І це до фактичної зупинки глибоководних морських портів, через які проходило в середньому 90% всього обсягу експорту зерна та зернобобових.
Але йдеться не лише про пошкоджену інфраструктуру – до загальних втрат галузі входять і недоотримані доходи, і проблеми з логістикою, і скорочення посівних площ та втрата працівників.
Голова Національного банку України Андрій Пишний оцінює, що через обстріли портів і порушення морської логістики Україна може недоотримати близько 2,5 мільярда доларів експортної виручки вже в другому півріччі 2026 року. Загальний негативний вплив на економіку НБУ оцінює у 0,9% ВВП за весь 2026 рік
Наразі втрати експортної виручки вже оцінюються на рівні 80 млн доларів на добу. Все це посилює тиск на українську економіку загалом.
Пропускна спроможність та вартість альтернативних шляхів
Представники Мінагрополітики України вже обговорили з партнерами з Румунії, Молдови та ЄС, альтернативні шляхи експорту. Сторони, зокрема, домовилися збільшити пропускну спроможність портів Дунайського регіону, розвивати залізничну, автомобільну та прикордонну інфраструктуру, прискорити проходження митного й прикордонного контролю.
Наразі порти Дунайського регіону є найбільш привабливим альтернативним шляхом експорту.
Але, як пояснив у коментарі УНН аналітик асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Максим Гопка, цього року через кліматичні умови рівень води у Дунаї значно впав і судноплавство ускладнене – баржі, якщо курсують, то наповнені на 20-30%. І до жовтня-листопада ситуація суттєво не зміниться.
Загалом, за оцінками експертів, пропускна спроможність Дунайських портів орієнтовно 1,7 - 1,8 млн тонн на місяць. Слід також зауважити, що такі порти як Рені та Ізмаїл теж неодноразово ставали цілями ворожих атак.
Щодо суходолу, то реальна пропускна спроможність залізничного та автомобільного шляхів, у попередніх роках, досягала в окремі місяці 1,8 млн тонн зернових та зернобобових на місяць.
"Але треба розуміти, що все залежить від сезону перевезення, від культур, які реалізуються, від обсягів, від спроможності на кордонах, потужності для перевалки, та наявної кількості транспорту, в першу чергу вагонів", - уточнив аналітик, додавши, що вказана ним цифра - це максимальна зафіксована сумарна потужність в минулі роки.
За оцінками ВАР, Україні необхідно експортувати близько 67 млн тонн агропродукції. Альтернативних шляхів для таких обсягів недостатньо.
"Глибоководні порти за останній рік забезпечували 88-92% щомісячного експорту агропродукції", - пояснює Максим Гопка.
За приблизними оцінками, ці порти обробляли щомісяця до 7 млн тонн вантажів. "У липні ж експорт агропродукції скоротився майже на 25% порівняно з червнем", – додає аналітик.
Вартість транспортування українського збіжжя альтернативними шляхами – значно дорожча. Як пояснює експерт від УКАБ, якщо фрахт морським шляхом на початку липня становив 20 дол./тонна, то в середині липня досягнув вже 40 доларів після блокування. Фрахт у портах Дунаю на шляху, наприклад, до румунського порту Констанца коштуватиме додатково на 30-40 доларів дорожче. Найменш привабливими є автомобільний транспорт - там вартість перевезення може доходити до 100 доларів на тонні в залежності від країни покупця. Така вартість логістики робить експорт менш вигідним.
Тиск на агровиробників
За оцінками експертів ВАР, у 2026/2027 маркетинговому році виробництво основних зернових та олійних культур становитиме близько 81,4 млн тонн, а з урахуванням перехідних залишків загальний ресурс продукції для споживання та експорту сягне близько 85 млн тонн.
"Тривала блокада морських портів загрожує утворенням величезного товарного надлишку — від 27,4 до 32,4 млн тонн агропродукції буде тиснути на ринок протягом усього маркетингового року", — зазначають в аграрній раді.
За даними асоціації, через зупинку закупівель трейдерами закупівельні ціни вже почали стрімко падати. В окремих випадках вони знизилися до 7000 грн за тонну, що нижче за повну собівартість виробництва. Така ситуація може спричинити хвилю банкрутств, особливо серед малих агровиробників, яким, як зазначає Максим Гопка, немає де зберігати збіжжя до відкриття портів.
"Ситуація вимагає негайних рішень. Йдеться не про звичайне сезонне погіршення кон'юнктури, а про ризик розриву виробничого циклу в одному з ключових секторів української економіки", – наголошують у ВАР.
Для запобігання масштабній економічній та банківській кризі аграрії закликають уряд запровадити антикризовий пакет заходів, зокрема, реструктуризацію чинних агрокредитів та перегляд умов отримання наступних запозичень. Також в асоціації аграріїв очікують якнайшвидшого відновлення портової інфраструктури. Але тут постає ще одне питання – захист портів та власне безпека судноплавства не лише сьогодні, а й в майбутньому.
Посилення захисту портів – стратегічне завдання
Поки триває пошук альтернативних логістичних маршрутів, дедалі очевиднішим стає й інше: без якісного посилення фізичного та протиповітряного захисту самих портів жоден альтернативний маршрут не розв'яже проблему в довгостроковій перспективі – атаки тривають уже понад три роки й, судячи з динаміки 2026-го, лише інтенсифікуються.
Певні кроки вже зроблено. Адміністрація морських портів України (АМПУ) впроваджує комплекс рішень для підвищення стійкості інфраструктури — мобільні укриття, додаткові захисні споруди, габіони, біг-беги та антидронові конструкції, а також плавучі бар'єри безпеки для захисту акваторій від морських безпілотних систем. У портах з'явилися спеціальні мобільні групи протиповітряної оборони, які вже демонструють результат у перехопленні дронів, і цей досвід планують масштабувати. У травні Кабмін розширив дію експериментального проєкту із захисту об'єктів критичної інфраструктури саме на морський та внутрішній водний транспорт, передбачивши фінансування захисних заходів для приватних об'єктів коштом бюджету. Президент Зеленський анонсував створення морської лінії оборони з дронами-перехоплювачами, які запускатимуться, зокрема, з морських платформ, спеціально для протидії "шахедам" і крилатим ракетам у прибережній зоні Одещини. Але залишається ще одна загроза, на яку росія робить ставку, – балістика. Розуміючи, що Україна може активно протидіяти дронам та крилатим ракетам, ворог все частіше застосовує балістику. Україні критично бракує ракет для систем Patriot, а президент США Дональд Трамп, виходячи з його останніх заяв, не поспішає давати нашій країні дозвіл на їх виробництво.
Перспективною альтернативою для захисту українського неба є спільний з європейськими партнерами протиракетний щит Freyja. Ключовий елемент системи – ракета-перехоплювач FP-7.x – розробка української оборонної компанії Fire Point. У липні 2026 року Україна та ще 9 європейських країн підписали спільну декларацію, яка, фактично, ознаменувала старт створення спільного антибалістичного щита.
Головна ідея проєкту в тому, що це не ще одна поодинока й надзвичайно дорога установка, а масштабоване й, за задумом розробників, у рази дешевше рішення, потенційно здатне прикрити не один-два стратегічні об'єкти, а десятки розпорошених уздовж узбережжя цілей одночасно. Саме цього масового підходу сьогодні бракує для порятунку портів: Одеса, Чорноморськ, Південний і Миколаїв – це не одна точка на карті, яку можна закрити єдиним дивізіоном Patriot, а низка розосереджених причалів, елеваторів і терміналів, кожен з яких потребує власного прикриття.
Але реалізація проєкту потребує зусиль не лише від України, а й від партнерів. Адже окрім ракети-перехоплювача, для розгортання Freyja потрібні й інші компоненти, зокрема, різні види радарів, командні центри тощо. Все це мають надати європейські оборонні виробники, що долучилися до проєкту. Але європейська бюрократія вимагає дотримання процедур, які затягують реалізацію задуму.
Тим часом не лише стабільність української економіки опинилася під загрозою, під загрозою й продовольча безпека країн, які чекають на українське збіжжя. Відчувають тиск і світові ринки – блокування українського експорту спровокувало зростання світових цін на зерно більш ніж на 20%. Ці тенденції демонструють необхідність у стратегічному захисті портової інфраструктури – поки російська загроза не нейтралізована лише посилення захисту може справді виправити ситуацію.
"Ефективна взаємодія по зерновому експорту, по забезпеченню нормальної логістики – це внесок у глобальну продовольчу безпеку та протидію розгортанню кризи вартості життя у країнах та регіонах, які межують із Європою, зокрема на Близькому Сході та в країнах Північної Африки. Будь-які соціальні негаразди там через можливе зростання цін на продовольство, загалом вартості життя означатимуть нові відчутні ризики для Європи. Кожна така криза в регіонах поруч із Європою провокує додаткові міграційні хвилі. Тому реальне гарантування продовольчої безпеки й захист від російського терору проти аграрного сектору та морських торговельних шляхів є прямим інтересом усіх нас у Європі", - наголосив днями Президент України Володимир Зеленський.