Під час дії воєнного стану питання звільнення з військової служби за сімейними обставинами залишається одним із найбільш актуальних. Особливо складними є ситуації, коли обоє з подружжя проходять військову службу, однак неповнолітня дитина народжена жінкою у попередньому шлюбі та не має біологічного споріднення з її теперішнім чоловіком.
На практиці такі обставини нерідко стають причиною відмов з боку військових частин. Командування може наполягати на тому, що для звільнення дитина повинна бути спільною для обох із подружжя або попередньо усиновленою чоловіком. Водночас така вимога безпосередньо не передбачена нормою закону.
Судова практика також демонструє, що відсутність біологічного батьківства чоловіка не може автоматично позбавляти жінку права скористатися передбаченою законом підставою для звільнення.
Яку підставу для звільнення передбачає Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"?
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", під час дії воєнного стану передбачено можливість звільнення дружини, якщо обоє з подружжя проходять військову службу та мають дитину (дітей) віком до 18 років.
Для застосування цієї підстави необхідна одночасна наявність трьох обставин:
- жінка перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі;
- обоє з подружжя проходять військову службу;
- у сім’ї є дитина або діти віком до 18 років.
За словами адвоката, Валерії Одинцової, засновниці Юридичної компанії "ЛОДЖІК", законодавство передбачає різний порядок реалізації права на звільнення залежно від правового режиму.
"Законодавець розмежовує підстави для звільнення з військової служби залежно від правового режиму. Під час особливого періоду, крім періоду дії воєнного стану, право на звільнення має один із подружжя, якщо обоє проходять військову службу та мають дитину (дітей) віком до 18 років. Натомість під час дії воєнного стану таке право прямо передбачене для дружини, чоловік якої також проходить військову службу, за умови наявності у подружжя дитини (дітей) віком до 18 років. Отже, правовий режим має принципове значення для визначення того, хто саме з подружжя може скористатися відповідною підставою для звільнення", - пояснює Валерія Одинцова, у коментарі УНН.
Адвокат, засновниця Юридичної компанії "Лоджік" Валерія Одинцова
Не завжди 50/50: коли після розлучення один із подружжя може отримати більше майна23.09.26, 12:00
Чи обов’язково дитина має бути спільною для подружжя?
Розглянемо типову ситуацію: жінка проходить військову службу, перебуває у зареєстрованому шлюбі з чоловіком, який також є військовослужбовцем. Водночас вона має неповнолітню дитину від попереднього шлюбу.
Після звернення з рапортом про звільнення військова частина може вимагати додатково підтвердити, що теперішній чоловік є біологічним батьком дитини або офіційно її усиновив.
Однак виникає питання: чи має командування право встановлювати такі додаткові умови, якщо вони прямо не передбачені законом?
Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу" використовує формулювання "мають дитину (дітей) віком до 18 років", але не визначає, що така дитина повинна бути народжена саме у шлюбі між військовослужбовцями.
Отже, сама лише обставина, що дитина народжена від попереднього шлюбу жінки, не виключає можливості застосування цієї підстави для звільнення. Так само відсутність усиновлення дитини теперішнім чоловіком не повинна автоматично розцінюватися як перешкода для реалізації права на звільнення.
Визначальним є підтвердження передбачених законом обставин: перебування у шлюбі, проходження військової служби обома з подружжя та наявності неповнолітньої дитини.
Позиція суду: дитина не обов’язково має бути спільною
Важливе значення для вирішення спорів щодо звільнення військовослужбовиць має судова практика. Зокрема, у справі № 400/10883/26 Миколаївський окружний адміністративний суд 13 жовтня 2026 року розглянув спір щодо відмови військової частини у звільненні військовослужбовиці, дитина якої народжена від попереднього шлюбу.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність відмови військової частини та зобов’язав її звільнити військовослужбовицю.
Подібний правовий підхід відображений і в іншому судовому рішенні — постанові Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/1474/23.
Зазначені судові рішення мають практичне значення, оскільки підтверджують необхідність застосування законодавчої норми відповідно до її змісту, без встановлення додаткових умов, яких законодавець не передбачив.
Водночас судові рішення демонструють різні способи судового захисту: у справі № 400/10883/26 суд зобов’язав військову частину звільнити військовослужбовицю, тоді як у справі № 440/1474/23 апеляційний суд зобов’язав військову частину повторно розглянути рапорт.
Таким чином, відсутність біологічного батьківства чоловіка щодо дитини сама по собі не повинна бути підставою для відмови жінці у звільненні з військової служби.
Що робити, якщо військова частина відмовляє у звільненні?
Якщо жінка-військовослужбовиця відповідає встановленим законом умовам, але військова частина відмовляє у звільненні через те, що дитина народжена від попереднього шлюбу, важливо правильно зафіксувати таку відмову та визначити подальший порядок захисту прав.
Насамперед необхідно:
1. Перевірити підстави відмови.
Потрібно з’ясувати, чи пов’язана відмова з відсутністю необхідних документів, чи військова частина фактично вимагає підтвердження спільного біологічного батьківства.
2. Отримати письмову відповідь на рапорт.
Наявність письмової відмови дозволяє встановити мотиви рішення командування та надалі використовувати її як доказ під час оскарження.
3. Звернутися до адміністративного суду.
Якщо військова частина відмовляє у звільненні з підстав, які не передбачені законом, така відмова може бути оскаржена в адміністративному суді. Залежно від обставин справи можна ставити питання про визнання відмови протиправною та зобов’язання військової частини вчинити відповідні дії.
Отже, під час дії воєнного стану жінка-військовослужбовиця може скористатися правом на звільнення, якщо вона перебуває у шлюбі з чоловіком, який також проходить військову службу, та подружжя має неповнолітню дитину.
При цьому закон не встановлює обов’язкової умови, щоб дитина була біологічною дитиною обох із подружжя або була усиновлена теперішнім чоловіком.
Під час розгляду рапорту командування повинно керуватися вимогами законодавства, а не встановлювати додаткові умови, які не передбачені нормативно-правовими актами. Якщо право на звільнення підтверджене належними документами, відмова виключно через походження дитини може бути оскаржена в судовому порядку.
Кожна ситуація потребує окремого аналізу документів, підстав проходження військової служби та обставин відмови. Саме правильна правова оцінка цих обставин дозволяє обрати ефективний спосіб захисту прав військовослужбовиці.