"19 грудня о 10 годині Велика палата Конституційного Суду України у формі усного провадження розпочне розгляд справи за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14", - сказано у повідомленні.
Так, суб’єкт права на конституційне подання звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати тлумачення положень першого речення частини першої статті 13 та частини першої статті 14 Конституції України у системному зв’язку з іншими положеннями Конституції України:
– преамбули, у якій закріплено, що Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію – Основний Закон України;
– статті 1, відповідно до якої Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава;
– частини другої статті 3, згідно з якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави;
– частини другої статті 5, за якою носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
– частини четвертої статті 13, відповідно до якої держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб’єкти права власності рівні перед законом.
На думку авторів клопотання, відсутність офіційного тлумачення поняття землі як об’єкта права власності Українського народу, основного національного багатства в контексті першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14. Конституції України може в подальшому поставити під сумнів відповідність Основному Закону України будь-якого з прийнятих законів, а також призвести до порушення громадянської злагоди в Україні. Народні депутати України стверджують, що право власності на землю Українського народу і право власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад, держави не є тотожними.
Нагадаємо, Конституційний суд України частково визнав неконституційним законопроект про закріплення в Конституції права Президента призначати керівників Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро. Про це УНН повідомляє з посиланням на висновок КСУ.