Законопроєкт 13007, ініційований Данилом Гетманцевим, може суттєво змінити роботу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, посиливши його залежність від НБУ, обмеживши доступ до інформації та скоротивши строки подачі позовів. Експерти застерігають, що такі зміни створюють ризики для кредиторів, вкладників і акціонерів банків, суперечать зобов’язанням України перед МВФ і можуть підірвати довіру до банківської системи, пише УНН.
Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт 13007 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та інститутів спільного інвестування", який суттєво змінює правила роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Гетманцев пропонує ряд суперечливих новацій, що можуть обмежити права кредиторів, вкладників і акціонерів банків. Зокрема, йдеться про посилення залежності ФГВФО від Національного банку України, закриття доступу до ключової інформації про діяльність Фонду, а також значне скорочення строків подачі позовів. За словами експертів, ця законодавча ініціатива створює також великі корупційні ризики і може призвести до "ручного управління" Фондом.
ФГВФО більше не захищатиме кредиторів та акціонерів банків
Юрист Юліан Хорунжий, під час дискусії на YouTube-каналі Ukraine Economic Outlook щодо законопроєкту 13007, наголошує, що в ньому майже не передбачені права кредиторів.
Прочитавши текст законопроєкту, складається враження, що про кредиторів в принципі забули. Процедура виведення банку з ринку створена виключно для Фонду гарантування вкладів, щоб задовольнити його вимоги і потреби
Член комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна також висловила сумніви щодо прозорості роботи ФГВФО.
Враховуючи всю інформацію, яку я отримувала під час напрацювання альтернативного проєкту закону, в мене немає довіри до цієї інституції. І нам треба це виправляти
Чи вимагає МВФ незалежності ФГВФО
Юліан Хорунжий звернув увагу на рішення Верховного суду України у справі "Банк Слов'янський проти України", яке підтвердило повну залежність Фонду гарантування від Національного банку України. Керівний орган ФГВФО – Адміністративна рада – складається з п’яти осіб, троє з яких є представниками Нацбанку. Це фактично позбавляє Фонд незалежності у прийнятті рішень.
Фінансист Сергій Круглик додає, що ФГВФО завжди перебував у площині інтересів міжнародних фінансових організацій.
Фонд гарантування вкладів завжди був у центрі уваги переговорів України з МВФ. Поточний склад керівних органів не забезпечує ідеального контролю за діяльністю дирекції (ФГВФО – ред.)", - зазначив він. Експерт підтримав ідею розширення складу Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів: "Чому б не зробити 8 чи 12 членів ради?
За даними УНН, ініціатива Гетманцева суперечать зобов’язанням, взятим Україною перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) у межах чинної програми фінансування. Зокрема, Україна взяла на себе зобов’язання не змінювати розподіл ролей та обов’язків учасників системи фінансової безпеки під час воєнного стану.
Відповідно до домовленостей, перегляд механізмів управління Фондом гарантування вкладів повинен охопити склад Адміністративної ради, а також підзвітність ФГВФО, правовий захист, функціонування структур прийняття рішень, внутрішній контроль та процедури призначення директора-розпорядника. Останнього мають призначати на відкритому конкурсі.
Натомість законопроєкт Гетманцева пропонує суттєве розширення повноважень Фонду, зокрема у нормотворчій діяльності та визначенні критеріїв ліквідації банків, що створює ризик зловживань і прямо порушує Меморандум з МВФ.
Законодавча ініціатива Гетманцева не містить механізмів контролю за діяльністю фонду та не передбачає незалежного призначення керівництва. Натомість він надає НБУ та ФГВФО практично необмежені повноваження у питаннях виведення банків з ринку.
Тобто пропонується створити модель, за якою Нацбанк і Фонд гарантування вкладів можуть без жодного зовнішнього контролю запроваджувати власні правила та використовувати власно створені критерії задля виведення будь-якого банку з ринку. Це напряму суперечить зобов’язанням взятим Україною перед міжнародними фінансовими організаціями.
Закритість інформації про діяльність ФГВФО
Законопроєкт Гетманцева передбачає також обмеження доступу до ключової інформації про діяльність Фонду гарантування вкладів фізосіб.
"Кредиторам, вкладникам та іншим учасникам процедури виведення банку з ринку закривається доступ до інформації, яка зараз є публічно доступною", - зазначив юрист Юліан Хорунжий. Йдеться, зокрема, про звітність Фонду, оцінку активів банків та інформацію про ціни розпродажу активів.
Фактично, ми не зможемо відстежувати, як реалізовуються активи банків. Наприклад, чи не продається літак за ціною автомобіля "Запорожець"?
Таким чином законопроєкт Гетманцева порушує закон "Про доступ до публічної інформації". Він гарантує, що кожен має право на доступ до публічної інформації, яка перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень. Державні органи зобов'язані забезпечувати відкритість, прозорість та доступність інформації про свою діяльність. А обмеження доступу до інформації допускається лише на законних підставах і не може використовуватися для приховування інформації про порушення прав людини.
Скорочення строку подачі позовів для вкладників банків з 3 років до 30 днів
Окрім того, Хорунжий попередив про ще одну загрозу, яку створює законопроєкт Гетманцева. "Якщо після якоїсь події вкладник або кредитор не подасть позов до суду протягом 30 днів, він втрачає це право", - пояснив він. Така зміна суттєво обмежує можливості оскарження дій Фонду гарантування вкладів, особливо зважаючи на нові обмеження щодо доступу до інформації.
Законопроєкт також передбачає, що ФГВФО самостійно, без погодження з Мінʼюстом, розроблятиме правила своєї роботи, які набуватимуть чинності з моменту оприлюднення на сайті Фонду. Нардеп Ніна Южаніна наголошує: "Таке рішення дозволяє Фонду приймати регуляції без юридичного контролю, що суперечить принципам правової держави".
Раніше засновник юридичної компанії "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко також розкритикував законопроєкт Гетманцева в частині обмеження строків для оскарження в судах рішень ФГВФО до 1 місяця. За його словами, це суперечить загальним засадам цивільного законодавства і створює передумови для зловживань відповідальними посадовими особами. Юрист наголосив, що це не відповідає статті 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на судовий захист, а також суперечить практиці Європейського суду з прав людини, що вимагає забезпечення розумних строків для звернення до суду.
Голова ГО "Незалежне антикорупційне бюро України Арсен Марінушкін вважає, що законопроєкт Гетманцева лобістський і є спробою створити зручну правову реальність для ФГВФО.
Вже не вперше спостерігаю тривожну тенденцію в законотворчості, коли в спеціальних законах автори намагаються встановлювати "позовну давність" там, де її за визначенням бути не може. На мою думу з одного боку це юридична маніпуляція, щоб виправдати Фонд гарантування за можливі помилки, а з іншого елементарне нерозуміння правових основ
Таким чином запропоновані зміни протирічать Конституції України в частині права громадян на вільне володіння майном, а також права на судове оскарження та справедливий суд.
Ще одним важливим моментом є те, що Фонд гарантування вкладів може отримати право не повертати гроші певним категоріям осіб до кінця дії воєнного стану, а просто забирати їх собі. Це також є порушенням Конституції в частині майнових прав.
Таким чином законопроєкт Гетманцева щодо регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів фізосіб містить низку норм, які можуть суттєво обмежити права кредиторів, вкладників і акціонерів українських банків, що перебувають у процесі ліквідації. Якщо документ буде ухвалено в поточному вигляді, це може підірвати довіру до банківської системи України та знизити рівень захисту інвесторів.