В Україні можуть запровадити відеомоніторинг, який буде стежити за громадянами, а також ідентифікуватиме їх. Такі нововведення передбачає законопроєкт №11031 про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки, який вже включили у порядок денний ВР. Юристка, аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова пояснила УНН, чим загрожує даний законопроєкт та яким чином він небезпечно розширює вплив МВС на суспільство.
Що змінює законопроєкт про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки:
- запроваджує систему відеомоніторингу стану публічної безпеки;
Відеомоніторинг застосовуватимуть щодо:
- фізичних осіб в інтересах національної та публічної безпеки, економічного добробуту та прав людини;
- транспортних засобів;
- публічних місць;
- об’єктів критичної, соціальної, економічної, житлово-комунальної, транспортної, інженерної та іншої інфраструктури;
- запроваджує єдину систему відеомоніторингу публічної безпеки, яка складається із систем моніторингу центрального, регіонального і місцевих рівнів, а також систем відеомоніторингу підприємств, установ, організацій усіх форм власності та систем фізичних осіб;
- повноваження створювати системи відеомоніторингу мають органи сектору безпеки й оборони, органи державної влади та місцевого самоврядування;
- система відеомоніторингу складається із пристроїв із функціями фото-, аудіо-, відеозапису, які працюють в автоматичному режимі, та комплексів, які забезпечують обробку, аналіз та передання зібраних даних до системи МВС;
- зобов’язує всіх володільців систем відеомоніторингу передавати дані до системи МВС;
- система відеомоніторингу здійснює ідентифікацію людини за такими параметрами:
- власне ім’я, дата народження, місце народження, стать;
- інформація про місце проживання, громадянство або його відсутність,
- відцифрований образ обличчя особи;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспортного документа;
- для ідентифікації особи система відеомоніторингу взаємодіє з єдиним демографічним реєстром, національною системою біометричної верифікації та ідентифікації громадян, іноземців та осіб без громадянства та іншими державними реєстрами;
- максимальний термін зберігання даних про особу не може перевищувати 15 років;
- людина має право ознайомитися із даними про себе в системі відеомоніторингу.
Що не так із законопроєктом:
- запроваджує тотальний і по суті тоталітарний контроль за повсякденним життям мешканців держави, що може бути використано для згортання демократії та широкого спектра інших зловживань;
- не встановлює чітких і обґрунтованих критеріїв для збору та використання даних про особу;
- небезпечно розширює вплив МВС на все суспільство, перетворюючи країну на поліцейську державу;
- призведе до значних видатків із державного бюджету для впровадження системи відеомоніторингу.
Юристка Корженкова зазначила, що саме по собі відеоспостереження не є поганим.
Це може бути корисним для боротьби зі злочинністю і забезпечення безпеки. Та коли цей процес стає тотальним і неконтрольованим, він перетворюється на потужний інструмент для обмеження свобод і прав людини. В такому разі демократія опиняється під загрозою. Чому так? Бо право на анонімність є важливою складовою демократичного суспільства. Коли кожен твій рух зафіксований, це право втрачається, і ти стаєш вразливим до різних форм дискримінації та переслідувань
Юристка зауважила, що демократичні країни не створюють механізмів централізованого контролю за своїми громадянами, тому що, це посягає на їхню свободу та приватне життя.
Корженкова розповіла, що потрібно прибрати або додати до законопроєкту, щоб він був про безпеку та допомогу правоохоронним органам, а не про порушення приватності.
"Для боротьби із російським ПЗ – створити відкритий реєстр камер, де буде вказано їхнє місцезнаходження, власника та призначення. Можна також зобов’язати сертифікувати чи ліцензувати програмне забезпечення відеокамер. Тоді як законопроєкт передбачає набагато ширші повноваження правоохоронних органів. Камери слід встановлювати лише в місцях з високим ризиком скоєння злочинів (наприклад, біля банків, вокзалів, у громадському транспорті)", - сказала Корженкова.
Вона зазначила, що необхідно провести широкі громадські обговорення законопроєкту з залученням експертів, правозахисників та представників громадськості.
Також за її словами, потрібно розробити інформаційну кампанію для інформування громадян про їхні права та можливості захисту своїх персональних даних.
"В такому вигляді, в якому законопроєкт є зараз – це тотальний контроль, поліцейська держава", - наголосила юристка.
Корженкова зазначила, що згідно із законопроєктом, МВС стає розпорядником системи відеомоніторингу, куди треба буде передавати дані з усіх в країні камер відеоспостереження, в тому числі й приватних.
Таким чином, силове відомство має у своєму розпорядженні величезний масив найчутливіших даних про кожного громадянина. Це надає можливість відстежувати людей будь-де і будь-коли навіть без підозри (наприклад, опозиційних журналістів, активістів, політичних конкурентів та членів їхніх родин). Враховуючи, що МВС практично нікому не підзвітне, а також кіберзагрози з боку рф, це створює величезні ризики витоку персональних даних. Загалом, якщо держава має доступ до величезних обсягів даних про поведінку громадян, вона може використовувати цю інформацію для маніпуляцій, дискримінації та репресій
Водночас у МВС заявляють, що робота систем відеомоніторингу буде побудована на умовах обовʼязкового логування дій адміністраторів та користувачів таких систем. Алгоритм перевірки діяльності користувачів передбачає можливість виявлення фактів незаконного витоку інформації.