КИЇВ. 21 квітня. УНН. Про те для чого потрібне заочне засудження, як просувається повернення в Україну чиновників-втікачів та вкрадених ними грошей в інтерв’ю УНН розповів заступник Генерального прокурора України Євген Єнін.
— Більшість посадовців часів Януковича (Клименко, Пшонка, Захарченко, Курченко, Азаров) переховуються в Росії, як і сам екс-президент. Чи зверталась Україна щодо їх видачі, скільки разів? Які причини відмови, якщо така була?
— Ми зверталися з клопотаннями про видачу фактично всіх представників колишнього керівництва України, які вчиняли злочини як економічного характеру, так і пов’язані з подіями на Майдані. Відповідь ми отримували не оригінальну — це була відмова. По Януковичу ми зверталися 5 разів у кожному з проваджень, які розслідуються стосовно нього. Тобто не йдеться про те, що наполегливо ми хочемо отримати саме Януковича, ми звертались за екстрадицією в кожному з випадків, як того вимагає законодавство.
Відмова зазвичай ґрунтувалася на нібито переслідуванні Януковича з політичних мотивів. Лише один раз по одному із фігурантів йшлося про відмову через невідповідність цієї видачі з інтересами національної безпеки Росії.
— Чому досі не розпочата процедура заочного засудження щодо “друзів” Януковича?
— По Януковичу ми дещо змінили тактику. Якщо наприкінці минулого року ми говорили про так звану “велику підозру” Віктору Януковичу із звинуваченням його в узурпації влади, вчиненні економічних злочинів і потім заклику до Російської Федерації щодо введення російських військ на територію України. То ми дещо змінили зазначений підхід і вирішили притягти Януковича до кримінальної відповідальності за фактом державної зради. Підставою для цього був його славнозвісний лист, де він закликав РФ ввести війська в Україну. Обвинувальний вирок по цьому провадженню дозволить застосувати конфіскацію і конфіскувати на користь української держави всі активи Януковича, сконцентровані як в Україні, так і за її межами.
— А щодо заочного засудження решти чиновників часів В.Януковича?
— По решті, я вам можу пояснити це таким чином. Наприклад, той самий Клименко використовував достатньо складні схеми розкрадання грошей, їх відмивання і акумулювання на зарубіжних рахунках. Щоб ми просто розуміли складність злочинів — лише в Україні на Клименка працювало понад 400 фінансових експертів, ще 600 обслуговували контакти з міжнародними конвертаційними центрами. Можете уявити собі, скільки зусиль і годин роботи наших слідчих потрібно для того, щоб розмотати кожен із цих ланцюжків.
Тим не менше, як уже неодноразово наголошувалося Генеральним прокурором, передача справ до суду по Клименко, по Курченку очікується щонайменше до осені цього року.
Справа Лазаренка
— У січні цивільний процес уряд США vs Лазаренко вступив у свою фінальну стадію. Яка наразі ситуація?
— На сьогоднішній день американський суд надав додатковий термін надання доказів для обох сторін. Найближчим проміжним етапом буде заслуховування юридичних радників, що очікується попередньо в червні цього року. За орієнтовними прогнозами представників американської сторони рішення суду першої інстанції можна очікувати вже наприкінці цього року. Багато в цьому питанні залежить саме від сторони Лазаренка, оскільки чим раніше його адвокати погодяться з тим, що подальші змагання не йдуть на користь, тим швидше це може завершитись.
За наявною у нас сьогодні інформацією юристи Лазаренка вже пропонували американській стороні укладення угоди, водночас умови “50 на 50” не є прийнятними а ні для уряду США, ані для України, звідки ці гроші були вкрадені.
— Що мається на увазі під “50 на 50”? Тобто П.Лазаренко тільки половину суми повернув би?
— Так. Це так звана угода зі слідством, коли підписуються умови, згідно яких 50% американський уряд відсуджує, в той час як 50% залишається адвокатам та безпосередньо Лазаренку (від суми 280 млн дол. — ред.)
— Після остаточного рішення суду за який час Україна зможе і чи зможе взагалі повернути кошти, вкрадені П.Лазаренком?
— Безумовно ми розраховуємо на повернення цих коштів. В першу чергу ми маємо запевнення уряду США щодо їх наміру повернути ці гроші Україні. По-друге, нами акумулюються докази, накопичені в кримінальному провадженні. У нас є щонайменше підтвердження фінансових оборудок на більше ніж половину від зазначеної суми (280 млн дол — ред.) і ми готові надати ці докази американській стороні у разі потреби.
Це питання (повернення коштів, вкрадених П.Лазаренком — ред.)дещо тривале у часі, оскільки йдеться про те, що зазначені кошти закомульовані у п’яти юрисдикціях (на рахунках у Гернсі, Антигуа, в Ліхтенштейні, в литовських банках, в деяких швейцарських банках — ред.). В деяких юрисдикціях ми можемо говорити про ледь не автоматичне визнання рішень американського суду, в деяких юрисдикціях нам доведеться проводити двох чи трьохсторонні переговори із залученням уряду США і тоді ми будемо бачити як рухатиметься процес повернення коштів.
— Як довго може тривати, наприклад, оскарження рішення суду першої інстанції?
— Як ми бачимо, зазначене провадження вже триває понад 7 років і нарешті ми можемо говорити, що воно вийшло в свою фінальну стадію. Чи це станеться в грудні, чи це станеться в лютому наступного року (рішення першої інстанції — ред.) — однозначно це вже крокує до свого фінішу і попри наявний скепсис в українському суспільстві з цього питання, ми рухаємось вперед.
— Якою може бути прийнятна угода з Лазаренком?
— Це питання занадто делікатне, щоб озвучувати його наперед, а тим більше публічно. Одне можу сказати, що ми проаналізували наявну практику США щодо повернення активів, здобутих злочинних шляхом, і американці демонструють доволі високий рівень і зацікавленості, і політичної волі повернення таких активів.
В той же час це не будуть просто гроші, перераховані до бюджету України. Буде певним чином обумовлено ті умови і завдання, на які будуть ці гроші витрачені. Це може бути боротьба з бідністю, підтримка охорони здоров’я, боротьба з корупцією. Ці питання будуть стояти окремо на порядку денному українсько-американських переговорів.
Справа судді Чауса
— Є інформація, що судді-втікачу М.Чаусу продовжили арешт у Молдові. Чи це правда і до якого числа?
— Безумовно, після того, як сплив термін тримання під вартою в рамках кримінального провадження, яке ведеться в Республіці Молдова щодо М.Чауса, вони застосували взяття під варту в якості запобіжного заходу в рамках нашого клопотання про екстрадицію. Граничний термін тримання під вартою як в Україні, так і в Молдові 1 рік. Наразі питання в тому, яку відповідь надасть Президент Республіки Молдова щодо надання статусу політичного біженця чи відмови в цьому статусі.
— Скільки це питання може розглядатися?
— Президент Молдови, згідно чинного законодавства має 90 днів на прийняття рішення. Наразі минув приблизно місяць.
— Я так розумію, що екстрадиційна перевірка закінчиться вже після рішення Президента...
— Безумовно, оскільки суть екстрадиційної перевірки полягає в тому, щоб пересвідчитись чи є якісь обставини, які можуть перешкоджати такій видачі. Однією з таких обставин є саме надання статусу політичного біженця.
— Сама процедура екстрадиції після прийняття позитивного рішення як довго триває?
— Людина може оскаржувати те чи інше рішення в судах, може оскаржувати надання чи ненадання йому статусу політичного біженця. Тобто тут достатньо складно давати якісь прогнози. Але ми маємо запевнення від молдовських колег, що технічного плану затримок з їхнього боку не буде.
Справа Онищенка
— Чому Інтерпол тягне з оголошенням Олександра Онищенка у міжнародний розшук?
— Слід сказати, що взагалі постановка людей в розшук Інтерполом останнім часом дещо ускладнилася. Ми стикаємось з певними додатковими умовами. Наприклад, з’явився новий такий елемент, який раніше відігравав, по суті, технічну роль, а тепер відіграє і певний політичний аспект — це Комісія контролю за файлами.
Ця стежина була свого часу апробована Януковичем і його найближчим оточенням. І фактично лише одна зі сторін, а саме сторона захисту, має право оскаржити поміщення свого клієнта в облік Інтерполу, в той час як інша сторона, в даному випадку ГПУ, такої можливості позбавлена. Це пов’язано з тим, що дедалі більше людей намагаються оскаржити це питання, в той час як Комісія по контролю за файлами збирається раз на декілька місяців. Саме з цим пов’язані певні технічні затримки.
— З чим пов’язані такі зміни в Інтерполі?
— Дедалі більше ця організація стикається зі спробами використати міжнародний розшук у політичних цілях і, нажаль, інколи навіть Україна стикається з необхідністю подолати зазначені тенденції в практиці Інтерполу.
— Тобто ставлення Інтерполу змінилося не лише щодо України?
— Безумовно. Водночас ми не можемо не взяти до уваги той факт, що до керівництва Інтерполом прийшли китайці і росіяни.
— Із соцмереж відомо, що О.Онищенко регулярно переміщується закордоном. Чи відслідковують українські правоохоронці його переміщення?
— У нас є НАБУ (Національне антикорупційне бюро України — ред.), чиїм клієнтом безпосередньо на даному етапі він (О.Онищенко — ред.) є. Як тільки буде зрозуміло щодо факту надання йому статусу політичного біженця чи прийняття британською стороною рішення щодо екстрадиції наступить момент певної зрозумілості.
Справа Ставицького
— Справа Е.Ставицького. Відомо що він проживає в Ізраїлі і змінив ім’я та прізвище, однак знаходиться у міжнародному розшуку. Чи зверталися ви до ізраїльських колег щодо його видачі Україні?
— Безумовно ми зверталися з запитом про видачу пана Ставицького. Більше того були певні ідеї контакту з ним. Наприклад, Головний військовий прокурор А.Матіос рік тому приблизно відвідував Ізраїль з цією метою. Нажаль, можу сказати, що пан Ставицький на сьогоднішній день відхилив фактично ті пропозиції, які він отримував і українське слідство звернулося за дозволом про заочне засудження Ставицького в українському суді.
На сьогоднішній день зазначене клопотання (про екстрадицію — ред.) не розглянуто ізраїльською стороною. Однак з практики ми знаємо, що Ізраїль видає своїх громадян вкрай тяжко. Клопотання направлено ще рік тому.
В принципі це не є ключовим у нашому розслідуванні, оскільки ми підемо в суд і, якщо суд дозволить заочне засудження пана Ставицького, ми розраховуємо вердикт стосовно нього та конфіскацію тих активів, якими він володіє.
— Коли очікувати звернення до суду з клопотанням про заочне засудження?
— Право про заочне засудження Ставицького фактично у ГПУ з’явилося 15 квітня. Оскільки йдеться про кримінальне провадження, де фігурантами проходять щонайменше декілька людей з моменту оголошення підозри останньому із них мало пройти пів року. Саме цей 6-ти місячний термін мав сплинути 15 квітня і це дозволило слідству звертатися з клопотанням до суду.
Справа Колобова
— Раніше була інформація про те, що Іспанія відмовила Україні в екстрадиції пана Колобова, пізніше ГПУ спростовувала цю інформацію. Яка там ситуація насправді?
— Справа Колобова достатньо заплутана — і не стільки ті діяння, які йому інкримінуються, стільки сам процес клопотання про його видачу. Наскільки мені відомо, свого часу мав місце факт підробного листа на адресу іспанської влади стосовно процесуального статусу пана Колобова. Зазначений факт наразі перевіряється в рамках кримінального провадження.
— Лист від ГПУ?
— Так, від представників Генеральної прокуратури.
Тобто свого часу ми отримали відмову стосовно видачі пана Колобова на основі цього листа і це мотивувалось нібито політичним переслідуванням пана Колобова.
— Тобто якщо ви повторно звернетесь вже з оригінальним листом, то буде позитивне рішення щодо екстрадиції Ю.Колобова?
— На сьогоднішній день у нас немає можливості процесуальної звертатися за повторною видючою пана Колобова, оскільки у нас немає іншого кримінального провадження щодо нього. Тим не менше, це не є перепоною для подальшого розслідування злочину, який було вчинено стосовно привласнення “Укртелекому”. У цьому провадженні проходить ціла група осіб.
— Тобто буде процедура заочного засудження?
— В принципі, це стратегія, яку обирає слідство.
Справа Іванющенка
— ГПУ об’єднала кримінальні провадження щодо Ю.Іванющенка. На якій зараз стадії розслідування справи і чи є в планах у слідства звертатися до суду з клопотанням про дозвіл на процедуру заочного засудження?
— Скасування режиму санкцій стосовно Іванющенка Європейським союзом на початку березня цього року стало дещо неприємним сюрпризом для української влади. Тим не менше це спонукало керівництво ГПУ активізувати процес слідства стосовно пана Іванющенка. З цією метою було об’єднано всі наявні кримінальні провадження. На сьогоднішній день продовжується слідство. Якщо не помиляюсь, не виключається протягом найближчого часу чергове клопотання до суду з метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (Ю.Іванющенку — ред.).
На сьогоднішній день можу сказати, що нами фактично мінімізовані усі ризики фінансового характеру, пов’язані з виключенням пана Іванющенка з санкційних списків. Зокрема, у взаємодії з латвійською Генеральною прокуратурою зазначені кошти, які належать Іванющенку були конфісковані на користь уряду Латвії. Як тільки кримінальне провадження буде передане до суду і, я сподіваюсь, отримано відповідний обвинувальний вирок, Україна зможе клопотати про повернення цих грошей повністю або хоча б частково, в той час як пан Іванющенко зазначене право втратив повністю.
Крім того виключення пана Іванющенко із чорних списків ЄС жодним чином не позначиться на його перебуванні у таких списках Швейцарії, де, як нам відомо, заарештована доволі значна сума грошей.
— Чи відомо, де він наразі перебуває?
— Я не відслідковую його перебування.
Справа Каськіва
— Панама відмовилася надати В.Каськіву політичний притулок. Чи ухвалив уже суд Панами рішення про продовження екстрадиційної перевірки? Чи відомо скільки вона триватиме?
— Мої останні контакти з Генеральною прокуратурою Панами були минулого тижня. Вони очікують протягом найближчого місяця — двох рішення суду щодо відновлення процесу екстрадиційної перевірки, після чого їм потрібно ще 2-3 місяці для того, щоб прийняти остаточне рішення в зазначеній справі. Ми тримаємо це на контролі і як тільки будуть якісь новини, ми будемо інформувати суспільство.