"За індексом гендерного розриву, який щорічно визначається Світовим економічним форумом, політична сфера є найкритичнішою. Не зважаючи на те, що Україна за останній рік піднялась на 20 позицій, ми зараз займаємо 83 місце за цим індексом, це все одно болюче питання", - зазначає Богданова.
Так, гендерно збалансована політика в Україні впроваджується з 2015 року, проте саме у новому Виборчому кодексі встановлюються вимоги забезпечення присутності у загальнодержавних та регіональних списках партій - у кожній п’ятірці, не менше 2 кандидатів кожної статі. При такому розділі місць, гендерна квота становитиме не менше 40% жінок у списках.
"У новому парламенті частка жінок складає 20%, і це найвищий рівень представництва жінок в Раді з 1991 року. Збільшилось також представництво жінок у складі Уряду, серед міністрів 30% жінок, але надзвичайно важливим є те, щоб ці результати були сталими", - вважає експерт.
Незрозумілим залишається розрив між кількістю жінок серед голів ОТГ та сільрад.
"З початку утворення об’єднаних територіальних громад, серед голів ОТГ лише 15% жінок, у той час, коли у сільських радах – приблизно однаково було чоловіків і жінок", - додає Богданова.
Як раніше повідомляв УНН, у Верховній раді порахували кількість жінок-депутатів.