За її словами, сьогодні галузь буквально розвалюється через несвоєчасну оплату зростаючих тарифів населенням, а також субсидій, які ведуться на рівні взаємозаліків між постачальниками і державою.
"Про економію й модернізацію в таких умовах говорити складно, якщо взагалі можливо. Збитки підприємств ЖКГ у 2014-му становили 3 млрд грн, у 2015-му — 4,2 млрд, за дев'ять місяців 2016-го — перевалили за 5,5 млрд грн. Дебіторська заборгованість підприємств ЖКГ за цей самий період досягнула 13,3 млрд грн, кредиторська — 28 млрд. Організаціям ЖКГ від початку року нараховано 52,5 млрд грн, з них 12,2 млрд — тільки за грудень 2016-го. А от перераховано лише 37,5 млрд грн (за грудень — 7,9 млрд). Заборгованість бюджетів усіх рівнів перед організаціями, що надають житлово-комунальні послуги, на кінець грудня становила 22,6 млрд грн", - йдеться в статті.
При цьому, зношеність інфраструктури веде до колосальних втрат.
"Системи теплопостачання зношені, у них втрачається майже 2,5 млрд кубометрів газу, втрати в будинках ще більші — близько 9 млрд кубометрів. Люди оплачують, але не одержують понад 11 млрд кубометрів газу з 18,6 млрд, що поставляються для потреб ЖКГ. Скоротити втрати може тільки модернізація, що потребує величезних інвестицій. При цьому виробники тепла, така вже у нас система розрахунків, зобов'язані заплатити за газ до того, як з ними розрахується кінцевий споживач. Це породжує хронічні заборгованості й відсутність коштів для підтримання зношеної на 70% інфраструктури хоча б у задовільному стані", - вказує вона.
7 лютого Кабмін ухвалив рішення про зниження соціальних нормативів на послуги ЖКГ з урахуванням фактичного споживання енергоносіїв населенням. Як пише Юлія Самаєва, затверджені зміни набудуть чинності вже з наступного опалювального сезону і безпосередньо торкнуться найменш захищених верств населення — одержувачів субсидій.
Нагадаємо, у січні 2017 року тарифи на гарячу воду та опалення в Україні зросли на 88,4% порівняно із січнем 2016 року.