Цитата:
“Данілов - не перший, хто висуває таку ідею. Така дискусія почала звучати ще під час "азбучної війни" в Галичині. Це погляд стратегічний, колись було б краще, аби ми були прив'язані абеткою до західного світу, хоча є певні проблеми, пов'язані з тим, що кирилиця краще відображає структуру нашої мови. Наприклад, на позначені звуку, на одну українську літеру “щ” використовуватиметься аж чотири літери латиниці. Мені здається, ця заява - всього лиш міркування, яке ще раз демонструє те, що історія не знає умовного способу. Якби Україна навіть на це наважилася, це дуже довгий та складний процес, переклад всієї документацій, книг, енциклопедичних видань, бази даних. Другий важливий момент - питання дискусії навколо цієї теми можуть розтягнутися на десятки років”, - розповів Стріха.
Приклади переходу
За словами науковця, на латиницю легко переходили певні нові нації Середньої Азії, колишнього Радянського Союзу.
“В деяких народах відбувалися всі ці переходи наприкінці 20-х років на латиницю, наприкінці 30-х на кирилицю, а потім з появою незалежності знову на латиницю. Але йшлося про культури, які не пов'язані з традиціями та пам'ятками культури. В Україні з огляду на те, що ми маємо дуже багату культуру, величезну кількість пам'яток, безумовно, дуже важко було б змусити людей від всього того відмовитися”, - пояснив Стріха.
Нагадаємо
У 2018 році тодішній міністр закордонних справ Павло Клімкін пропонував обговорити ймовірне запровадження в Україні латиниці поряд із кириличною абеткою. Це викликало суперечливі відгуки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Інституті української мови розповіли, чи потрібна Україні латиниця