Цитата:
“Країни Бухарестської дев’ятки НАТО нададуть Україні додаткову підтримку в зміцненні безпеки на тлі агресивних дій РФ”, — цитує МЗС міністра за підсумками заходу.
Деталі
Український міністр взяв участь у заході на запрошення міністра закордонних справ Румунії Богдана Ауреску. Повідомляється, що у зустрічі також взяв участь як спеціально запрошений гість міністр закордонних і європейських справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.
За інформацією дипвідомства, Кулеба детально поінформував учасників заходу щодо концентрації російських військ поблизу державного кордону та на тимчасово окупованих територіях України. Міністри погодилися, що агресивні дії Російської Федерації загрожують безпеці не лише України, але й інших країн Центральної Європи і євроатлантичному простору загалом.
Під час зустрічі Кулеба висловив переконання, що євроатлантичній спільноті час перехопити ініціативу в дискусіях щодо європейської безпеки. На його думку, неприпустимо, коли “гарантій безпеки” вимагає від інших країна, яка здійснила збройну агресію та окупацію територій України, Грузії, Молдови, здійснює кібератаки, вбиває політичних опонентів в країнах НАТО та ЄС, поширює дезінформацію, підриває економічну та фінансову стабільність.
У цьому контексті Україна та її партнери скоординували кроки задля втілення комплексного пакету стримування Росії від нової хвилі агресії, який включає політичний, економічний та безпековий виміри.
Низка членів Бухарестської дев’ятки НАТО поінформувала, що на запит нашої держави готує рішення, які допоможуть посилити оборонні спроможності, кіберзахист та економічну стабільність України, повідомляє пресслужба МЗС.
Довідково
Бухарестська дев’ятка — міжнародна ініціатива дев’яти країн-членів НАТО у регіоні Центральної Європи. До її складу входять держави на східному фланзі Альянсу: Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина та Чехія.
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.
Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.