“Ми рухаємося в рамках плану про затвердження ділянок під будівництво газопроводу”, — повідомили у пресс-службі компанії Nord Stream.
Так, у німецькому місті Лубмин у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія на площі шести гектарів розпочали викопувати котлован та закладати фундамент для газової прийомної станції.
Крім Німеччини та Фінляндії, де також дозволили будівництво газопроводу, “Газпром” очікує дозвіл від Швеції, Данії та Росії. Як зазначається, Фінляндія схвалила будівництво газопроводу довжиною 1200 км.
Найбільше заперечень щодо будівництва трубопроводу надходить від Данії. Серед ключових побоювань — питання забруднення територіальних вод, енергетичної безпеки — зокрема, залежності від поставок газу з РФ та ймовірне погіршення стосунків із сусідньою Німеччиною, передає Nord Kurier.
З кінця 2019 року газопровід буде щорічно транспортувати близько 55 мільярдів кубометрів російського природного газу з Росії до Німеччини.
Зазначимо, що будівництво “Північного потіку-2” несе ризики для транзитного ресурсу України. Укладена у 2009 році україно-російська угода на постачання і транзит природного газу добігає кінця у 2019 році.
У зв’язку з цим Президент України Петро Порошенко і Верховна Рада у контактах із західними партнерами неодноразово наголошували на неприпустимості монопольного становища “Газпрому” у забезпеченні Європи газом. У той же час у Німеччині закликали Росію гарантувати Україні обсяги транзиту газу по завершенні контракту у 2019 році.
Німеччина і Фінляндія на початку 2018 року дозволили будівництво газопроводу “Північний потік-2” у своїх економічних зонах. Також Європейський суд відхилив позов “Нафтогазу” про недопуск “Газпрому” до європейської ГТС.
Раніше Президент України Петро Порошенко назвав прихильників будівництва нового російського газопроводу “спільниками РФ”.
Нагадаємо, 2 травня Порошенко домовився із заступником держсекретаря США Мітчелом про спільні дії з протидії будівництву “Північного потоку-2”.