Деталі
“Що стосується роботи комітету в даному напрямку, ми прагнемо повністю забезпечити права як віруючих, так і невіруючих. У зв’язку з цим ми плануємо в рамках точкових поправок, виходячи зі світового досвіду, ввести таке поняття, як права невіруючих. В даний час є права віруючих”, — зазначив Нукежанов.
“Ми світська держава, у нас закон понад усе незалежно від релігії, конфесії, етнічної приналежності. Ми до цього прагнемо”, — додав він.
Питання журналістів, на яке відповідав Нукежанов, стосувалося ініціативи 2017 року. Тоді начальник управління релігієзнавчої експертизи комітету у справах релігій міністерства у справах релігій і громадянського суспільства Балгабек Мірзаєв назвав образу атеїстів проявом релігійного екстремізму і пообіцяв ініціювати внесення до закону поправок, які захистять невіруючих громадян.
“У проекті закону ми намагаємося захистити і права атеїстів. У нашій країні кожен має право обрати і сповідувати певну релігію, а й має право дотримуватися атеїстичних поглядів. Кожен є вільним у цьому. Але зараз в суспільстві тих, хто не сповідує релігію, звинувачують в безбожництві і називають „окупантами“. І в цьому вбачаються елементи залякування”, — пояснював він тоді.
“Це один із проявів релігійного екстремізму. Тому в новому законопроекті ми розглядаємо не тільки права тих, хто сповідують релігію, а й права атеїстів”, — підкреслив Мірзаєв. Однак в підсумкову версію закону пункт про права атеїстів не ввійшов і покарання передбачено лише “за образу релігійних почуттів”.
Довідка
Стаття 174 Кримінального кодексу Казахстану передбачає покарання за “образу національної честі та гідності або релігійних почуттів громадян”.