Контекст
"Українська енергетична асоціація" напередодні виступила із застереженням уряду країни від “тотальної паливної залежності від Білорусі”.
Зокрема, на думку експертів УЕА, особливо небезпечним є те, що Білорусь, окрім імпорту пального власного виробництва, також забезпечує транзит пального з Литви та Латвії. З 7 лютого 2022 року Білорусь запроваджує заборону на залізничний транзит нафтопродуктів, хімічних і мінеральних добрив з Литви, яка є одним із постачальників пального в Україну.
На думку експертів УЕА, обмеження транзиту неминуче призведе до створення дефіциту пального на ринку в Україні.
Про транзит з країн Балтії
“Я думаю, що за результатами 2021 року частка литовського дизпального на ринку становила 9%, бензину — 10%, і я думаю, що наразі немає побоювань щодо якогось дефіциту, тому що, по-перше, частка не дуже велика, а по-друге, зараз ринок перебуває у стані мінімального сезонного споживання. Комерційні запаси досить суттєві, і у виробників є запаси зайві. Тому я думаю, що цей період — він пройде більш-менш спокійно. Але треба розуміти, що ми позбулися, ми втратили одне з небагатьох джерел постачання нафтопродуктів на наш ринок. І це дуже погано”, — зазначив експерт.
За його словами, поставки становили всього 10% загального обсягу, але це “не мала частка”. До того ж, зауважує співрозмовник, у різні кризові періоди Литва зазвичай збільшувала постачання — країна виступала своєрідним “шлюзом”, коли “зростала напруга”.
“Тобто, наприклад, якщо у нас було на ринку три джерела постачання бензину — українські заводи, Білорусь та Литва, то зараз залишається тільки двоє. Залишаються українські заводи, а фактично це завод у Кременчузі "Укртатнафта“, і це Білорусь, приблизно 50/50. Тобто це уже така ситуація досить неринкова”, — зазначив він.
Говорячи про ситуацію із дизельним пальним, Куюн зазначив, що Україна і тут має небагато джерел постачання.
“Ситуація не дуже гарна, і, відповідно, це просто ще один сигнал до того, що нам необхідно просто терміново, ще позавчора, про що ми вже 8 років говоримо, поки триває війна, — нам треба реалізовувати програму з диверсифікації джерел постачання нафтопродуктів, програму зі збільшення їх виробництва. У нас дуже великий потенціал, більш ніж у 2,5 рази можна збільшити переробку нафти в Україні, знизити білоруську та російську частки, яка сумарно становить 70% — можна її знизити до 30% на першому етапі. Тобто, це була б уже абсолютно інша картина, ніж та, яку ми маємо зараз”, — каже експерт.
Про погрози Лукашенка
На вихідних білоруський правитель заявив, що Мінськ не постачатиме Україні паливно-мастильні матеріали і електрику, якщо Київ “ініціює загострення” з Росією або на Донбасі.
“Після заяв Лукашенка, що вони з РФ можуть зупинити нам постачання,... це не просто погрози. Навіть якщо одна Білорусь зупинить постачання, ми просто зупинимося. Треба чітко розуміти, що у нас пропаде пальне на колонках. Його не буде, тому що буде страшний дефіцит, і всі просто знімуть його з продажу, і буде паніка, і буде ажіотаж”, — коментує експерт.
З його слів, Україна є дуже залежною від Білорусі. На думку фахівця, держава для покращення ситуації мала б принаймні збільшувати постачання з неросійських джерел.
“Це морське постачання, це постачання з Європи, наприклад, з Польщі — звідти останні років 5 нічого не постачається. А через що? Через те, що імпорт з Росії і Білорусі — він дуже дешевий, з ним неможливо конкурувати. Відповідно, ми просто присіли на цю голку, і нам треба з неї злазити”, — додав Куюн.