Вона характеризує Макгрегора як “загальновизнаного експерта” по військовому будівництву і виробленні масштабних політичних стратегій, ветерана Збройних сил США, що має державні нагороди (“Бронзову зірку” за участь в операції “Буря в пустелі” у 1991 році), а також автора декількох науково популярних книг. Зараз Макгрегор є віце-президентом в одній з невеликих вашингтонських консалтингових компаній, часто виступає в теле- і радіопередачах консервативного спрямування.
Макгрегор — випускник Військової академії США у Вест-Пойнті (штат Нью-Йорк). Службу в ЗС США почав у 1976 році. Звільнився в 2004 році. Наскільки відомо, причиною тому послужило і фактичне рішення командування Сухопутних військ США декілька разів відмовити Макгрегору в підвищенні до генеральського звання. Стверджується, що він міг поплатитися в тому числі за свої сміливі пропозиції по реорганізації американських Сухопутних військ з метою збільшення їх мобільності.
За оцінкою Білого дому, Макгрегор вплинув на “трансформацію сухопутних сил США, НАТО і Ізраїлю”. У своїй короткій офіційній автобіографії він пише, що несе відповідальність за “стратегічне планування” бомбардувань Союзної Республіки Югославія силами НАТО. До ставки тодішнього Верховного головнокомандувача Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі американського генерала Веслі Кларка Макгрегор був прикомандирований в листопаді 1997 року. У жовтні 1998 року очолив спільний операційний центр НАТО, який відповідав за кампанію бомбардувань Югославії. “Бронзову зірку” отримав за участь у танковій операції в лютому 1991 року в ході війни в зоні Перської затоки. Підрозділ, яким командував Макгрегор, знищив протягом приблизно 23-хвилинного бою майже 70 бронемашин іракців, не зазнавши при цьому втрат.
За даними американських ЗМІ, Макгрегор не тільки кілька років служив в Німеччині, але і вільно володіє німецькою мовою. У 1989 році написав роботу під назвою “Радянсько-східнонімецький військовий альянс”. Публічно висловлювався в останні роки за виведення військ США з Сирії та Афганістану. “У США немає стратегічного інтересу в Сирії, що виправдовує війну з Росією, Іраном або Туреччиною”, — писав Макгрегор в авторській статті в листопаді 2018 року.
Відповідно до наявних даних, Білий дім розглядав можливість висунення його кандидатури на пост заступника міністра оборони США з політичних справ, але в підсумку вирішив запропонувати цю посаду в червні Ентоні Таті. Спостерігачі у Вашингтоні не очікують, що Сенат Конгресу США проголосує по кандидатурі Макгрегора до американських листопадових виборів.