Сорти рослин, розроблені українськими науковцями, отримують дедалі більше визнання в Європейському Союзі, відкриваючи нові можливості для аграрного експорту. Завдяки гармонізації законодавства та відповідності DUS-критеріям ЄС, українська продукція має всі шанси для підкорення європейських ринків, а аграрії отримують шанс зміцнити свої позиції на глобальній арені, пише УНН.
Деталі
Перший відчутний крок у напрямку до європейського ринку відбувся в жовтні 2020 року, коли Європейський парламент офіційно визнав еквівалентність насіння зернових культур, виробленого в Україні, згідно з Рішенням 2020/1544. У подальшому Україна продовжила гармонізувати своє законодавство, зокрема у сфері PBR (Plant Breeders’ Rights − права селекціонерів рослин), зі стандартами Європейського Союзу, в межах ширших інтеграційних зусиль. Сьогодні українські сорти, які відповідають критеріям DUS (distinctness, uniformity, stability – відмінність, однорідність, стабільність), можуть бути вільно зареєстровані для поширення на території ЄС, що відкриває значні можливості для експорту та розвитку аграрного вітчизняного сектору.
Водночас процес виведення якісного та конкурентоспроможного сорту, а також його комерційного просування на великі ринки − завдання далеко не з легких: окремі дослідження мають цикл до 10–15 років.
Основним розробником і виробником високоякісних сортів в Україні на сьогодні є наукові установи та підприємства Національної академії аграрних наук України. Науковці Академії забезпечують фундаментальні дослідження, селекцію, створення нових сортів та гібридів, а також адаптацію продукції до потреб внутрішнього й міжнародного ринків.
За останні п’ять років Носівська селекційно-дослідна станція Інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН зареєструвала 19 сортів у Державному реєстрі України, а загалом має 45 сортів по 13 культурах. Ці сорти демонструють високу продуктивність та адаптивність до різних кліматичних умов, що робить їх привабливими для європейських аграріїв
Загалом науковці Інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН за історію існування господарства створили понад 350 сортів сільськогосподарських культур, а сьогодні ще понад 30 сортів проходять державне випробування.
Своєю чергою Інститут луб'яних культур НААН став першим у світі, де селекціонери вивели сорти однодомних конопель практично без наркотичних властивостей. Наразі шість сортів конопель селекції Інституту внесені до Державного реєстру сортів рослин України (Hlukhivskyi 46, Hlukhivski 33, USO-14, USO-31, Zolotoniski 11, Zolotoniski 15). Два з них − USO-14 та USO-31 − внесені до Реєстру сортів країн ЄС, а чотири − до Реєстру Канади. Ці сорти вирощуються в Україні, Росії, Канаді, Чехії, Австралії, Німеччині та Китаї.
"Ринок конопляної продукції в Європі має значний потенціал. Наприклад, вартість конопляної соломи (трести) становить 120–130 євро за тонну, тоді як конопляне волокно коштує 600–650 євро за тонну, а костриця − від 300 євро за тонну", − зазначив завідувач відділу наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій Інституту луб’яних культур НААН Олег Примаков.
Перспективи для українських аграріїв безліч як за зерновими, так і за нішевими культурами − зокрема коноплями, соєю, ріпаком, льоном, олійними та бобовими. Їх розвиток з урахуванням DUS-критеріїв якості ЄС відкриває шлях до міжнародних ринків, підвищує конкурентоспроможність української продукції та сприяє зростанню експорту.
Як Україна розпоряджатиметься наявним науковим потенціалом − питання стратегічного значення. Від ефективного використання розробок наукових установ, впровадження інноваційних технологій, підтримки селекційних центрів та інтеграції з європейськими ринками значною мірою залежатиме успіх вітчизняного агросектору. Це не лише шлях до економічного зростання, але й можливість зміцнити позиції України як надійного партнера на глобальній аграрній арені.
Нагадаємо
НААН опинилася у протистоянні з Фондом держмайна, який ініціював передачу понад 135 тис. га земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні наукових установ та підприємств Академії, до державного підприємства "Резерв" − для подальшої здачі їх в оренду. Формальною причиною названо "неефективне використання", однак фактично під загрозою опинилася унікальна наукова інфраструктура, яка десятиліттями формувала інноваційний потенціал українського аграрного сектору.
У результаті заслуховування позицій сторін комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики вимагає від Кабінету міністрів України не вилучати державні земельні ділянки, що належать НААН, на користь Фонду державного майна. Депутати також переконані, що обезземелення Академії матиме кілька серйозних негативних наслідків для подальшого розвитку держави, зокрема, скорочення робочих місць, що призведе до соціальної напруги в умовах війни та підриву продовольчої і економічної безпеки України.
