Юрчишин повідомляє, що подав запити в апарат ВР і Кабмін, оскільки сумнівається в дотриманні процедури реєстрації законопроекту. А він, нагадаємо, поданий урядом від імені міністра юстиції Дениса Малюськи.
“Перший варіант законопроекту не передбачав питання звільнення Артема Ситника. Він тільки вказував на те, що з моменту його ухвалення функції директора НАБУ виконує його перший заступник. І виходило двовладдя: Ситник не звільнений, а Углава або той, хто буде першим заступником у момент набуття чинності законом, — повинен був приступити до функцій в.о. директора. Ймовірно, вони зрозуміли, що це суттєва помилка, і замінили законопроект. Поява доопрацьованого законопроекту — вже велика помилка”, - каже нардеп.
При цьому Юрчишин не виключає, що відсторонити від управління НАБУ можуть обох: і Ситника, і Углаву.
“Якщо спробують відставити і Ситника, і Углаву — не може структура бути без керівника. Цей законопроект більше ставить питань, ніж вирішує проблем”, - вважає нардеп.
Водночас юрист Ростислав Кравець упевнений, що заміна Ситника на Углаву — це найгірший вибір.
“Що стосується Углави, я вважаю, це найгірший вибір для України, тому що інформація в ЗМІ і соцмережах вказує на те, що він агент іноземних спецслужб. Не виключено, що у нього громадянство інших країн. Фактично, керівником НАБУ може стати, судячи з інформації ЗМІ, агент іноземних спецслужб, що є неприпустимим”, - говорить Кравець.
Скандали і провали Гізо Углави
Одним з найгучніших скандалів, пов’язаних з першим заступником директора НАБУ Гізо Углавою, була зустріч з ексміністром екології (часів президентства Віктора Януковича) Едуардом Ставицьким. За інформацією ЗМІ, Углава і міністр-утікач зустрічалися в 2015 році за межами України. Роком раніше Ставицький був оголошений в розшук. Його підозрювали в розкраданні держкоштів в особливо великих розмірах.
Уже в березні 2021 року під санкції РНБО потрапили компанії, які використовують українські надра і частина з яких фігурувала в справі проти Ставицького.
Пізніше Поліна Чиж опинилася в “Укрзалізниці”, де теж не обійшлося без скандалів. Як повідомляють ЗМІ, організована група з числа Володимира Жмака (звільнений 15 березня голова правління “УЗ”), Іраклі Езугбая (подав у відставку 11 березня з посади директора з комерційної діяльності “УЗ”), детектив НАБУ Денис Гюльмагомедов, Гізо Углава і Міхеіл Саакашвілі могли здійснювати дії, спрямовані на погіршення становища держкомпанії і не виключено, що робилося це на користь грузинської компанії “Рісоіл” і “Індустріальної групи Грузії”, які в Україні мають стосунок до вантажоперевезень залізницею і з минулого року отримали в концесію херсонський порт.
На підтвердження версії ЗМІ вказує той факт, що в жовтні 2020 року “Укрзалізниця” в особі Володимира Жмака і НАБУ в особі детектива Дениса Гюльмагомедова уклали меморандум про спільну боротьбу з корупцією. Однак відтоді про жоден факт корупції НАБУ не повідомило, на відміну від ЗМІ, які опублікували низку розслідувань і щодо стрімкого скорочення доходів “УЗ” від вантажоперевезень внаслідок рішення Езугбая знизити тарифи, і щодо проведеного в січні тендеру “УЗ”, за підсумком якого одній приватній компанії з орбіти Ріната Ахметова передані державні напіввагони за фіксованою ціною і на три роки вперед.