Деталі
СБУ викрила злочинців, які поширювали антиугорські листівки на Закарпатті. Ними виявилися троє осіб, двоє з яких — переселенці з м. Луганськ. Зловмисники діяли на замовлення російських кураторів і погодилися на підривну діяльність всього за 500 доларів США.
“Фігуранти розклеїли листівки з погрозами угорській національній меншині в м. Берегово Закарпатської області. Щоб надати „особливого забарвлення“ цій акції, російські куратори попросили зробити це напередодні травневих свят”, — вказано у повідомленні.
Співробітники СБУ встановили, що на платіжну картку одного з фігурантів були перераховані кошти в російських рублях.
У межах кримінального провадження, розпочатого за ч.2 ст.161 Кримінального кодексу України проведено низку обшуків за місцями проживання та затримання фігурантів провадження. У ході слідчих дій, правоохоронці вилучили російську символіку, а також інші речові докази протиправної діяльності.
У межах кримінального провадження, усім трьох фігурантам повідомлено про підозру. Вирішується питання стосовно обрання їм міри запобіжного заходу.
Контекст
У місті Берегово на Закарпатті невідомі розклеїли листівки з погрозами українцям угорського походження, поліція відкрила кримінальне провадження стосовно порушення рівноправності громадян залежно від їх національної належності, поєднаного з погрозами.
З початку року це не перший подібний інцидент. Так, 27 січня стало відомо, що представники консульства Угорщини в місті Берегово повідомили у поліцію про отримання листа з погрозами. У зверненні консульства йшлося, що невідомі направили на їх електронну адресу повідомлення з погрозами їх співробітникам та й загалом українцям угорського походження. Поліцейські Закарпаття тоді також розпочали досудове розслідування. Це сталося напередодні візиту до України голови МЗС Угорщини Петера Сіярто, і голова української дипломатії Дмитро Кулеба назвав інцидент “дешевими провокаціями”.
До слова, тоді “автори” листа написали його, зокрема, допустивши 2 помилки в слові “Україна”. Кулеба тоді припустив, що “автори, очевидно, — за межами України”. А в поширених листівках під час інциденту 2 травня, фото яких поширили місцеві ЗМІ, також є помилки у написанні слів українською мовою.
Відносини Києва та Будапешта
Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Угорщина з вересня 2017 року ветує рішення в НАТО, що стосуються поглиблення співпраці з Україною, а також блокує діалог на політичному рівні. Так, Угорщина так і не зняла своє вето на зустрічі Комісії Україна-НАТО.
Це відбувається на знак протесту проти раніше ухваленого українського закону “Про освіту”, який передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин.
Будапешт вважає, що він обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті.
Із Закарпаттям пов’язані й інші інциденти. До прикладу, на початку грудня 2020 року стало відомо про виконанням гімну Угорщини після присяги новообраними депутатами Сюртівської ОТГ Закарпатської області. Через це було звернення до СБУ.
Окрім того, СБУ провела обшуки у благодійному фонді на Закарпатті через можливе втручання у політичну ситуацію в Україні.
Після обшуків СБУ міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що в Україні “продовжуються незрозумілі політичні гойдалки стосовно угорських партій та угорської меншини”.
Угорщина навіть звернулась до ОБСЄ щодо ситуації на Закарпатті з проханням направити моніторингову місію в регіон — і не вперше.
Голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав твердження про “залякування” угорців на Закарпатті спекуляцією.
Додамо, за даними МЗС, впродовж 2017 року відбулося п’ять, 2018 року сім зустрічей, 2019 року дві та у 2020 році дві зустрічі глав зовнішньополітичних відомств України та Угорщини. Торік — у лютому в Києві та у травні — у Будапешті.