Як пише видання, прокурор Ярослав Миц просив відправити Котова в колонію на 4,5 року. Захист просив виправдати активіста, так як, на його думку, в діях Котова немає складу злочину. Провину активіст не визнав.
В основу кримінальної справи увійшло кілька рішень в адміністративних справах про порушення правил проведення публічних заходів (стаття 20.2 КоАП). За версією звинувачення, Котов, "не зробивши належних висновків, зневажаючи конституційно охоронювані цінності, демонструючи тим самим своє зневажливе ставлення до органів державної влади Російської Федерації і суспільству», продовжував «порушувати чинне законодавство».
На розслідування справи Костянтина Котова слідству треба було кілька днів: активіста затримали 12 серпня, на наступний день йому пред'явили звинувачення, а вже 15 серпня розслідування завершилося. При цьому Котов став одним з небагатьох обвинувачених за статтею 212.1 КК, кому обрали найсуворішу міру запобіжного заходу - арешт.
Нагадаємо, Костянтин Котов – програміст і громадський активіст. Він став першим обвинувачуваним за так званою "дадінською" статтею, якого відправили під арешт під час слідства. Приводом для кримінальної справи проти Котова стали три адміністративні протоколи – за публікацію у фейсбуці із закликом на неузгоджену акцію, а також за участь у неузгоджених ходах.
Правозахисний центр "Меморіал" визнав Костянтина Котова політичним в’язнем.
Слідство у справі Котова завершилося в рекордні терміни – всього через день після висунення звинувачення. Всього воно тривало два з половиною дні. 12 серпня Котова затримали, а вже 15-го слідство завершилося. 14 серпня суд відправив Котова в СІЗО.
Стаття про неодноразове порушення правил проведення мітингу отримала неофіційну назву "дадінської" за іменем опозиційного активіста Ільдара Дадіна. У 2015 році його засудили до трьох років позбавлення волі. У лютому 2017 року, після того як Конституційний суд Росії уточнив тлумачення статті, вирок Дадіну скасував Верховний суд за відсутністю складу злочину.