Сучасна війна показала, що безпеку більше не можна будувати навколо одного виробника чи однієї держави. Демократичний світ має створити спільну оборонну екосистему, здатну швидко масштабувати виробництво та реагувати на нові виклики. Таку думку в колонці The Washington Post висловив співзасновник та головний конструктор української оборонної компанії Fire Point Денис Штілерман, пише УНН.
"Головний урок, який має засвоїти не лише Україна, а й Сполучені Штати, Європа та кожна демократія, яка хоче залишатися в безпеці: виживання не можна передати на аутсорсинг одній країні чи довірити одній компанії",– наголосив він.
Світ захоплюється українськими безпілотниками, однак здатність України за лічені роки побудувати сучасну й гнучку оборонну промисловість виникла не від хорошого життя. Під постійною загрозою знищення країна була змушена діяти швидше, відмовлятися від тривалих бюрократичних процедур і створювати зброю в темпі, якого вимагає саме поле бою.
"Україна, маючи такі обмежені ресурси, так швидко побудувала сучасну оборонну промисловість. Вона зробила це тому, що ставилася до оборони не як до питання політики, а як до питання виживання. Політика вчить жити в межах можливого. Виживання змушує виходити за ці межі",– зазначив Штілерман.
Європа змінює підхід до оборони
Нещодавно США, Польща, Німеччина, Нідерланди та Швеція підписали угоду про створення в Європі сервісного центру з обслуговування ракет PAC-3 для систем Patriot. Його запуск має скоротити час ремонту, логістику та повернення ракет до бойового застосування. Цей крок став черговим свідченням того, що європейські країни дедалі більше інвестують у власні виробничі та сервісні спроможності.
Водночас, на переконання співзасновника Fire Point, відкриття сервісного центру саме по собі не вирішує ключову проблему сучасної війни – виробництво балістичних ракет уже сьогодні значно випереджає виробництво засобів їх перехоплення.
"Сьогоднішні війни показали, що виробництво балістичних ракет значно випереджає виробництво перехоплювачів. Всього за п'ять тижнів – з 2 червня по 6 липня – росія запустила 114 балістичних ракет і ще 24 ракети "Циркон" та "Онікс" по Києву. Світове виробництво найсучаснішої версії ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для Patriot становить лише близько 50 одиниць на місяць. За п'ять тижнів тільки Київ споживає більше двомісячного обсягу їхнього світового виробництва",– наголосив Штілерман.
Саме тому сучасна оборонна промисловість повинна будуватися за принципом відкритої мережі, де жоден виробник, підприємство чи держава не є критичною ланкою.
Нагадаємо
Саме у такій логіці будується антибалістичний проєкт FREYJA – система, що об'єднає технології, виробничі можливості та компетенції різних країн у єдину оборонну екосистему. Президент України Володимир Зеленський напередодні заявив, що FREYJA уже об'єднав 10 європейських держав та 12 провідних оборонних компаній і залишається відкритим для нових учасників.
Глава держави також наголосив, Україна здатна забезпечити виробництво ракети-перехоплювача та пускової установки. Від європейських партнерів очікується внесок у вигляді сучасних радарів, сенсорів, систем наведення та інших компонентів, необхідних для створення повноцінної антибалістичної системи.
Окремо Зеленський попередив, що росія намагатиметься будь-якими способами завадити реалізації FREYJA, адже поява спільної європейської антибалістичної системи не лише посилить безпеку континенту, а й створить нового потужного гравця на світовому оборонному ринку.