"У нас є проблеми з тарифами, у нас є проблеми з якістю автодоріг, у нас є колосальна проблема з проходженням контролюючих процедур на кордонах, у нас є проблеми з портовими зборами. Всі ці проблеми безумовно знижують привабливість транзитного потенціалу України", - вважає експерт.
Україна стрімкими темпами втрачає статус країни-транзитера. Завищені тарифи на транзитні залізничні вантажоперевезення, непрозора митна політика і нездатність розуміти потреби бізнесу привели до величезних втрат обсягів транзитних вантажопотоків.
За останні п'ять років обсяг залізничних перевезень транзитних вантажів через територію України скоротився в два рази - до 16,3 млн тонн. І навіть при всіх фінансових втратах, яких при цьому зазнала "Укрзалізниця", транзит все ще генерує більше 10 млрд грн виручки, що становить шосту частину всіх доходів державного монополіста.
Транзитні руда і вугілля, які завжди йшли через українські порти і "Укрзалізницю", сьогодні рухаються лише в напрямку західних кордонів в мінімальних обсягах. Поки що діють контракти з металургійними підприємствами Східної Європи. Однак, при збереженні негативних, неконкурентних позицій, запропонованих чиновниками Міністерства інфраструктури, Укрзалізниці та Кабміном в цілому, європейські партнери вже використовують транспортну логістику в обхід України.
До прогнозованого зниження вантажопотоків призвело в тому числі і рішення УЗ, прийняте кілька років тому, про підвищення прибутковості компанії за рахунок збільшення розцінок на транзитні перевезення. В результаті транзитери перенаправили вантажні маршрути до портів Балтики через Білорусь, а Росія активно будує нові термінали в портах Чорного і Балтійського морів.
Україна не вписується і в транзитні потоки "Шовкового шляху" за маршрутами якого стрімко нарощуються обсяги перевезень. Тільки за 5 місяців 2019 року обсяги торгівлі Китаю з ЄС зросли на 11,7%. Україна в цій прибутковій схемі немає.