Деталі
Токіо готується до телефонних переговорів у вівторок увечері за місцевим часом, у той час, як Кісіда каже, що Японія “з серйозним занепокоєнням спостерігає за ситуацією”.
"Ми будемо продовжувати уважно стежити за ситуацією, тісно координуючись з країнами G7, щоб належним чином врегулювати будь-які події", - сказав він на зустрічі міністрів уряду з правлячою Ліберально-демократичною партією.
Міністр закордонних справ Японії Йосімаса Хаясі у своїй заяві у вівторок наголосив на підтримці Токіо “цілісності суверенітету та території України”, але відмовився надати деталі щодо того, у якій формі можуть бути які-небудь санкції.
"Перш за все, Японія наполегливо прагне врегулювання через дипломатичний діалог. Але якщо російське вторгнення відбудеться, Японія вживе відповідних заходів, включаючи можливі санкції, у відповідь на те, що насправді сталося, і в координації з G7 та міжнародним співтовариством", - вказав він.
Тим часом міністр оборони Японії Нобуо Кіші попередив про посилення російської військово-морської присутності в Японському та південній частині Охотського моря. "Вважається, що вони мають намір продемонструвати здатність діяти на Сході та Заході разом із недавнім переміщенням російських військових навколо України", – написав міністр оборони у Twitter.
Відносини Японії з Росією складні: дві країни так і не підписали мирний договір після Другої світової війни через тривалі суперечки щодо чотирьох островів, на які претендувала Москва в останні дні конфлікту.
Острови біля північного узбережжя найпівнічнішого острова Японії Хоккайдо відомі як Південні Курили в Росії і Північні території в Японії.
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.
Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.
Занепокоєння посилилися, коли 11 лютого Сполучені Штати заявили, що російське вторгнення в Україну може статися “у будь-який час”.