Він зазначив, що в Україні ніхто, окрім правоохоронців та суддів, не може здійснювати розправи над чужим бізнесом.
"У разі, якщо дійсно ці особи вважають, що будь-яка компанія чи кіоск займається продажем лотерей незаконно, вони мають всі можливості звернутись до правоохоронних органів. Якщо реакція відсутня - до суду. Бо у разі якщо ми будемо діяти такими методами, коли ми із чимось незгодні - тоді нам не потрібні ні правоохоронці, ні суди і в країні почнеться вакханалія", - зазначив він.
Юрист додав, що дії "Нацкорпусу" виходять поза межі правового поля і підпадають як мінімум під статтю "хуліганство" ККУ.
Разом з тим, за словами адвоката Катерини Нікітюк, відповідні погроми мають ознаки щонайменше двох видів злочинів.
"Якщо певні особи перебирають на себе функції держави, то це носить ознаки злочину - "самоуправство". Що стосується перевищення вказаних обставин - це люди входять в кураж, це вже "самосуд" та інший злочин", - зазначила вона.
Під гаслами "боротьба із азартним бізнесом", активісти продовжують ламати кіоски. Втім виходить, що трощать вони все підряд, сильно не розбираючись, чи є у власників документи, чи немає. Не завжди "борці за справедливість" натрапляють на справжніх злочинців. А нерідко, кажуть юристи, виконують чиєсь замовлення із ліквідації конкурентів.
Нагадаємо, з початку жовтня учасники "Національного корпусу", які, за оцінками поліції, навіть не досягли повноліття, громлять по всій Україні лотерейні точки "М.С.Л.". У самій компанії припускають, що це підступи їх опонентів - компанії "УНЛ" (Національна лотерея), яка прагне до монопольного становища на ринку.
Раніше УНН повідомляв, що сьогодні на ринку є три діючих оператора лотерей: "Патріот", "М.С.Л." (Молодьспортлото) і "УНЛ" (Національна лотерея). Відповідну ліцензію має також Ощадбанк, проте він ніколи нею не користувався і не проводив лотереї.
Усі оператори на законних підставах працюють з простроченими ліцензіями, оскільки з 2012 року Мінфін не розробляв нові ліцензійні умови.
У травні поточного року Мінфін, нарешті, опублікував на своєму сайті проект ліцензійних умов. Вони виписані таким чином, що, в разі їх погодження, ліцензії зможе отримати лише один з діючих операторів – "УНЛ" (Національна лотерея), а також державні банки. У Мінфіні порахували, що з продажу ліцензій матимуть 1 млрд грн і навіть встигли ці цифри внести в проект бюджету на 2018 рік.
Однак, з'ясувалося, що Нацбанк виступає за заборону займатися лотереями держбанкам. Якщо ця заборона набуде чинності, один тільки "УНЛ" (Національна лотерея) не зможе сплатити до бюджету 1 млрд грн за ліцензію. За оцінкою експертів, ця компанія ледь платить в бюджет 10 млн грн податків. Так що, схоже, в проект бюджету свідомо закладений дефіцит. Про цю ситуацію поінформовані в Бюджетному комітеті ВР і просять уряд переглянути показник в 1 млрд грн.
Проти документа Мінфіну виступили також в АМКУ і Держказначействі, заявивши, що такі ліцумови знищать лотерейний ринок.