Як раніше повідомляв УНН, введення в експлуатацію цього закладу входило до ТОП-5 планів Закарпатської облдержадміністрації на 2017 рік. Будівництво хоспісу, що стартувало ще у 2012 році, обійшлося у понад 21 млн грн, з яких близько 9 млн грн — грантові кошти Європейської Комісії у рамках програми із розвитку співпраці Європейського Союзу та межуючих із ним країн.
Участь в урочистому відкритті взяли керівництво Закарпатської області та Виноградівського району, депутати різних рівнів, представники міжнародної Програми “Польща — Білорусія — Україна”, громадськість.
“Потреба у відкритті закладу такого типу в області була надзвичайною. На жаль, ситуації, коли у родинах є невиліковні хворі, є непоодинокими, у зв′язку з чим інші члени сімей мають залишати роботу, аби доглядати за хворою людиною... Аналогів цьому хоспісу за рівнем матеріально-технічного забезпечення немає ані в області, ані в Україні. Його не можна порівнювати з хоспісними палатами, які діють при медзакладах і не мають належного оснащення та відповідних умов. Область взяла на себе утримання закладу. Вже на наступній сесії облради будуть виділені кошти для подальшого утримання хоспісу (із вільних залишків бюджетних коштів), а вже у бюджет області на 2018 рік буде закладено пункт на фінансування цієї установи. Наразі заклад переходить у підпорядкування департаменту соціального захисту населення Закарпатської облдержадміністрації, відбувається процедура прийому-передачі наявних матеріальних цінностей, триває підбір фахівців для роботи з пацієнтами тощо. На початку квітня хоспіс прийме перших пацієнтів”, — зазначив у коментарі УНН голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.
Очолив же новостворений заклад кандидат медичних наук Віктор Ісаєв, який раніше очолював хоспісне відділення Донецького обласного онкологічного диспансеру.
“У жодному хоспісі в Україні немає такого обладнання, яке тепер є у Виноградові. Наприклад, ми маємо апарат останнього покоління, який очищує кров від ракових клітин, а також апарат, який дозволяє призупинити поділ ракових клітин. Орієнтуючись на світову практику, пацієнтами хоспісу будуть 70-80% онкохворих із больовим синдромом, окрім того, це пацієнти із паралічем (переважно після інсультів). Плануємо мати окрему палату для воїнів АТО, які отримали важкі поранення. Серед них є такі, за якими потрібен постійний цілодобовий нагляд. Хоспіс розрахований на 25 пацієнтів, штат закладу — 60 співробітників, набором яких ми зараз займаємося. Статистика свідчить, що 70% співробітників таких закладів звільняються після перших трьох років роботи, адже люди морально не витримують. Треба розуміти, що у нас окрім палат, маніпуляційних, приймального покою є ще морг і прощальна кімната. Не кожен готовий до такого. Саме тому до роботи, окрім медичних працівників, залучатимуться священнослужителі на волонтерських засадах. Та все ж наголошу, що сюди люди потраплятимуть, аби ми спробували їх врятувати, а не для того, щоб померти, як це трапляється в інших хоспісах”, — наголосив В. Ісаєв.
Заробітна плата для працівників хоспісу, за словами керівництва закладу, буде вищою, ніж у звичайних лікарнях, адже буде враховано специфіку медико-соціальної установи та пацієнтів, які тут перебуватимуть.
У рамках Проекту “Польща — Білорусія — Україна” при створенні виноградівського хоспісу вперше було надано можливість побудувати великий інфраструктурний об′єкт на території України. Через зрив термінів будівництва та фінансові махінації у 2015 році українська сторона ледь не опинилася у центрі міжнародного скандалу. Ситуацію владнали, залучивши для завершення проекту кошти з обласного та районного бюджетів та підпорядкувавши заклад обласному департаменту соцзахисту населення.
“У рамках реалізації програми на будівництво було використано 8 млн 934 тис. грн грантових коштів. Загальна кошторисна вартість за грантовою угодою склала 1 млн 937 тис. євро, за які мали побудувати два хоспіси — у Виноградові та у польському місті-партнері Санок. Крайній кінцевий термін здачі об′єкта, відповідно до угоди, кінець грудня 2015 року. Але через певні обставини будівлю не встигли здати в експлуатацію, а проект не був закритий. На той момент залишок грантових коштів становив 80 тис. євро, які на сьогодні повернуто польській стороні, а загальна сума неприйнятого звіту склала 218 тис. євро. Тепер українська сторона звернулася до польських партнерів з проханням про повторний міжнародний аудит, враховуючи, що об′єкт таки добудували і здали в експлуатацію, але вже за наші кошти. Сподіваємося, що наші партнери переглянуть свою позицію і ситуація остаточно владнається”, — розповів кореспонденту УНН голова Виноградівської районної ради Віталій Любка.
Водночас, сьогодні в Ужгороді до перших пацієнтів вирушила новостворена бригада виїзної паліативної допомоги “Хоспіс вдома”, до складу якої увійшли лікар-терапевт, медичні сестри, психолог, соціальний працівник, духівник, водій та диспетчер, повідомляють у прес-службі Ужгородської міської ради. У міськраді зазначають, що на сьогодні в Ужгороді допомоги у полегшенні страждань потребують близько 420 пацієнтів. Початково на забезпечення виїзного хоспісу передбачено близько півмільйона грн. Розглядається і питання про можливість придбання нової машини “швидкої допомоги” та побудови стаціонарного міського хоспісу.