До групи особливо чутливих до коронавірусу тварин дослідники включили тхорів і їх “однокласників”, в меншій мірі до цього схильні кішки, собаки, деякі екзотичні гризуни типу вівер (невеликі гризуни з регіонів Південно-Східної Азії). Качки, кури, щури, миші, свині мають слабку сприйнятливість, за даними вчених, або повністю захищені від цієї інфекції.
“При прискорених темпах поширення інфекції в світі нам треба знати, які види тварин можуть серйозно ускладнити профілактичні заходи боротьби з ковідом і в якій мірі, — упевнений провідний автор проекту, директор CRG, професор Луїс Серано, — наша розробка допомагає знайти ключ до вирішення цієї проблеми, оскільки знання того, чому норки стають природним резервуаром для коронавірусу, а щури ні — дуже важливо зараз. Ймовірно, ті тварини, які часто контактують з людьми і живуть скупчено більш небезпечні в плані сприйняття ковіда, ніж ті, що живуть вільно”.
Важливо зрозуміти, відзначають автори проекту, чому до цих пір дуже мало інфікованих людьми домашніх тварин, котів і собак, хоча контакти між ними і господарями дуже тісні. В ході дослідження фахівці сформували дві групи. До першої увійшли людина, кішки, тхори, вівери і собаки. У другу — миші, щури, свині кури і качки. Ретельне дослідження показало, що в другій групі не було знайдено навіть слідів коронавірусу, хоча в першій вони були.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пандемія: біологи відкрили п’ять генів, пов’язаних з високим ризиком смерті від COVID-19 — дослідження
Дослідження велися на генному рівні, була створена математична модель виявлення слідів COVID-19 у всіх випробовуваних. Були відслідковані моделі поведінки коронавірусу по тому як вірус використовує білки-шипи для проникнення в клітини різних тварин. Складність полягає в тому, відзначається в доповіді, що і у людини, і у тварин існує безліч варіантів рецепторів ACE2, відповідальних за проникнення вірусу в клітини.
Примітно, вказують вчені, що у людини, тхорів, кішок, собак і циветт дані рецептори мають найбільшу можливість зв’язуватися з вірусним білком, що їм дає “зелене світло” для захоплення клітини. Тварини з другої групи не володіють такою здатністю і менш небезпечні для людини.
Одночасно, дослідники змогли пояснити, чому одні люди дуже сприйнятливі до коронавірусу, причому переносять його в важких формах, інші ж практично не реагують на потрапляння вірусу в організм. Це пов’язано, за отриманими даними, також з різними варіантами рецептора АСЕ2 у людини, його особливостями зв’язування з спайковим білком (S-протеїн, білок, з якого формується шип вірусу), який “відкриває” шлях до тканин клітини.
“Здійснюючи проект, ми з’ясували, що в спайковому білку відбуваються мутації, які різко знижують здатність вірусу проникати в клітини, — відзначає провідний автор дослідження, науковий співробітник CRG Хав’єр Дельгадо, — в даний час ми формуємо міні-білки на основі людського білка ACE2 з метою „дезорієнтації“ вірусу і запобігання проникненню в клітину інфекції”.
Подібного роду дослідження дозволяють вирішувати не тільки суто наукові проблеми, пов’язані з поширенням коронавірусу, а й орієнтують державні установи охорони здоров’я, підказуючи, які заходи повинні прийняти функціонери цих організацій для ізоляції від людей тварин, найбільш сприйнятливих до ковіду, відзначається в роботі.