“Основним ризиком для реалізації прогнозного сценарію (щодо інфляції та ВВП, — ред.) Національний банк вважає відсутність прогресу в проведенні структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності, та продовження чинної програми з МВФ”, — зауважили в НБУ.
Як пояснили в Нацбанку, подальше зволікання із реалізацією умов програми співпраці з МВФ зменшує ймовірність отримання фінансування, передбаченого програмою.
“Це все більше звужує вікно можливостей у залученні боргових ресурсів на міжнародних ринках капіталу, необхідних для здійснення пікових виплат за державним боргом. Відтак, недоотримання запланованих надходжень загострює проблеми фінансування бюджетних витрат, а також погіршує девальваційні та інфляційні очікування, на яких також позначиться традиційне посилення невизначеності в передвиборчий період”, — наголошує регулятор.
Також зазначається, що суттєва невизначеність для інфляційного розвитку пов’язана з приведенням цін на природний газ для населення до ринкового рівня.
“Відтермінування такого рішення як і зміна принципів розрахунку імпортного паритету ціни може суттєво відхиляти траєкторію інфляції від базового сценарію за рахунок адміністративно-регульованих тарифів”, — додали в НБУ.
Крім того, одним з основних ризиків базового сценарію є процеси трудової міграції.
“Продовження відпливу робочої сили з України високими темпами створюватиме подальше підвищення диспропорцій між попитом та пропозицією на ринку праці, що супроводжуватиметься зростанням заробітних плат та відповідно інфляції разом зі зниженням потенціалу економіки”, — зауважили в НБУ.
На додачу, у зовнішньому середовищі є значна ймовірність “перегріву” глобальної економіки та поступовий перехід у фазу спаду.
Серед інших можливих причин рецесії поширюються ризики широкомасштабних торгових війн, реалізація яких призведе до уповільнення світової торгівлі та виникнення проблем у фінансовій системі Китаю.
“Це у свою чергу може призвести до падіння цін на світових товарних ринках, зменшення обсягів українського експорту та валютних надходжень з відповідною корекцією обмінного курсу гривні”, — пояснили в Нацбанку.
Також посилюються ризики відпливу капіталу з країн, що розвиваються. Одним з тригерів таких подій може бути надто швидкий перехід центральних банків провідних країн до більш жорсткої монетарної політики.
“Зазначене може спричинити відплив капіталу з країн, ринки яких розвиваються, у тому числі України”, — вважають у НБУ.
Нагадаємо, Нацбанк прогнозує дефіцит бюджету у 2019 та 2020 роках на рівні не більше 1,5% ВВП.