Національний банк України (НБУ) заявив, що з кінця 2022 року до 2026 року профільний комітет регулятора ухвалив понад 100 рішень щодо Сенс Банку, а за результатами наглядових заходів було направлено 21 повідомлення правоохоронним та іншим державним органам. Про це повідомляє УНН із посиланням на офіційну заяву Правління національного фінансового регулятора.
НБУ також очікує від уряду як акціонера банку невідкладного доформування наглядової ради та усунення від роботи працівників, які фігурують в оприлюдненій НАБУ інформації.
Деталі
Правління Національного банку розглянуло звіт Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури щодо наглядових дій стосовно державного Сенс Банку у період з 2022 до 2026 року. Там наголосили, що підтримують роботу незалежних антикорупційних органів та зацікавлені у повному й неупередженому встановленні всіх обставин справи.
"Правління НБУ підтримує дії незалежних антикорупційних органів та зацікавлене в повному й неупередженому встановленні всіх обставин справи. Необхідною умовою є максимальна відкритість сторін у межах закону та без шкоди для досудового розслідування", — йдеться в оприлюдненій заяві НБУ.
Окремо в Нацбанку пояснили механізм ухвалення рішень у сфері банківського нагляду. Повноваження щодо ліцензування, нагляду та фінансового моніторингу реалізує не одноосібно керівник регулятора, а відповідний колегіальний орган – Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури. Ці повноваження йому делеговані Правлінням НБУ відповідно до законодавства.
Після заслуховування детального звіту Комітету Правління НБУ заявило, що наявні матеріали, на його думку, підтверджують послідовність наглядових і регуляторних дій стосовно Сенс Банку. У Нацбанку також зазначили, що регулятор реагував на нові обставини, зокрема ті, які надалі оприлюднювали правоохоронні органи.
Понад 100 рішень і 12 перевірок
За даними НБУ, з кінця 2022 року до 2026 року профільний Комітет ухвалив понад 100 рішень, які стосувалися Сенс Банку. Крім того, за результатами наглядових заходів регулятор направив 21 повідомлення правоохоронним органам, Державній податковій службі та Державній службі фінансового моніторингу.
Упродовж цього періоду Національний банк провів три інспекційні перевірки щодо дотримання банківського законодавства, шість перевірок у сфері фінансового моніторингу, а також три перевірки дотримання санкційного та валютного законодавства. Загалом йдеться щонайменше про 12 перевірок різного спрямування.
НБУ заявив про раніше невідомі конфіденційні протоколи
Окрему увагу у заяві регулятор приділив перевірці, яка завершилася у квітні 2025 року.
За твердженням Національного банку, під час неї виявили значний масив раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів Сенс Банку. Про папери НБУ поінформував правоохоронні органи. Аналіз матеріалів, як зазначає регулятор, триває. Крім того, ці документи використовує Міністерство юстиції України під час формування позиції держави у міжнародному арбітражі у справі, ініційованій колишніми підсанкційними власниками банку.
Ситуацію винесуть на Раду з фінансової стабільності
На тлі останніх подій Національний банк планує ініціювати окремий розгляд ситуації навколо Сенс Банку на найближчому засіданні Ради з фінансової стабільності. Регулятор також публічно звернувся до уряду, який представляє державу як власника банку.
НБУ очікує від Кабінету міністрів невідкладного доформування наглядової ради Сенс Банку, а також відсторонення або усунення в інший спосіб від виконання обов'язків працівників банку, які фігурують в інформації, оприлюдненій Національним антикорупційним бюро.
Уряд своєю чергою ще 19 серпня повідомив про рішення відсторонити голову наглядової ради державного Сенс Банку від виконання обов'язків та ініціювати відсторонення голови правління банку. У Кабміні тоді заявили, що аналогічні рішення мають бути ухвалені й щодо інших посадових осіб банку, згаданих у матеріалах досудового розслідування.
Окрім цього, НБУ раніше визнав голову наглядової ради Сенс Банку Миколу Гладишенка таким, що не відповідає встановленим законодавством вимогам щодо незалежності, та вимагав від держави як акціонера припинити його повноваження.
Що відомо про справу НАБУ
Нинішня заява Національного банку пролунала на тлі розслідування НАБУ та САП у межах спецоперації "Форест Гамп".
19 серпня антикорупційні органи повідомили про викриття групи осіб, яка, за версією слідства, організувала легалізацію 150 млн грн готівки. За даними детективів, кошти через рахунки низки компаній були введені в легальний обіг для подальшого внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас". У медіа та матеріалах справи ці операції пов'язували із заставою за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.
За даними НАБУ, серед осіб, які фігурують у розслідуванні, є представники Офісу президента, колишній та чинний народні депутати, а також керівники державного банку. Слідство стверджує, що для проведення операцій використовували рахунки в Сенс Банку та рахунки підконтрольних компаній. Зазначені обставини є версією слідства, а винуватість конкретних осіб має бути встановлена судом.
За оприлюдненими даними, із рахунків у Сенс Банку безпосередньо на рахунок Вищого антикорупційного суду було перераховано 50 млн грн: 46 млн грн від ТОВ "Гіран Констракт" та 4 млн грн від ТОВ "Пелет Сервіс".
Після появи цієї інформації НБУ повідомив, що в межах позапланових перевірок має намір, зокрема, з'ясувати обставини можливого втручання в автоматизовану систему Сенс Банку під час відповідних операцій, перевірити можливі вказівки керівництва працівникам банку та дотримання законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Що відомо про голову правління Сенс Банку
25 серпня у Вищому антикорупційному суді розпочали розгляд питання про запобіжний захід голові правління Сенс Банку Олексію Ступаку, який фігурує у справі НАБУ та САП.
Прокурор САП просив застосувати до нього тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 150 млн грн. За версією сторони обвинувачення, Ступак міг сприяти використанню частини коштів та діям, спрямованим на приховування їхнього походження. Йдеться про твердження слідства, а не встановлену судом вину.
Банк раніше проводив власний аудит
Ситуація навколо Сенс Банку розвивалася ще до серпневих подій.
У травні 2026 року наглядова рада банку ініціювала внутрішній аудит після появи інформації під час засідання парламентської ТСК, матеріалів розслідувань НАБУ та журналістських публікацій, пов'язаних із так званими "плівками Міндіча".
4 червня Сенс Банк повідомив про завершення цієї перевірки. За заявою наглядової ради, аудит тоді не встановив фактів надання преференцій, застосування нестандартних умов обслуговування або порушення внутрішніх процедур банку щодо осіб і компаній, які згадувалися у відповідних матеріалах.
Водночас подальше розслідування НАБУ та САП у серпні призвело до появи нових обставин та додаткових претензій до окремих представників керівництва банку.
Сенс Банк готують до продажу
Події відбуваються на тлі підготовки державного Сенс Банку до приватизації.
На початку серпня банк повідомив про створення окремої робочої групи, яка має підготувати фінансову установу до продажу. Серед її завдань – аналіз системи корпоративного управління, фінансової звітності, зобов'язань, структури капіталу, якості кредитного портфеля та потенційних ризиків.
Після оприлюднення матеріалів антикорупційного розслідування уряд доручив Міністерству фінансів прискорити процес продажу Сенс Банку. Кабмін заявив, що процедура має бути максимально прозорою та конкурентною, а кошти від продажу планують спрямувати на потреби Сил оборони України.
Сам Сенс Банк 21 серпня повідомляв, що продовжує працювати у штатному режимі, виконувати зобов'язання перед клієнтами та готуватися до відкритого конкурентного продажу.
У НБУ відкинули звинувачення в одноосібному впливі
У своїй заяві Правління Національного банку також окремо відреагувало на публічну критику дій регулятора.
НБУ наголосив, що готовий до парламентського контролю, предметної критики та перевірки своїх дій. Детальний звіт щодо нагляду за Сенс Банком регулятор уже направив уряду та членам Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Водночас у Нацбанку заявили, що регуляторні рішення не можуть ухвалюватися під впливом політичного тиску або на підставі непідтверджених персональних звинувачень.
"Рішення регулятора не можуть бути реакцією на політичний тиск або непідтверджені персональні звинувачення, а мають ґрунтуватися виключно на перевірених фактах та закріпленій законодавством логіці", — переконують представники національного фінансового регулятора.