Виробництво алкогольної продукції в Україні, за твердженнями низки профільних експертів та безпосередніх учасників ринку, переживає сьогодні період стагнації. Як довго триває цей процес та якими наслідками для бізнесу, споживача і держави він увінчався?
На жаль, я вимушена погодитися з експертами, про яких ви говорите. Дійсно, ринок легального алкоголю вже шостий рік поспіль переживає період стагнації — тобто фактично занепаду. І на цьому фоні спостерігаються абсолютно протилежні явища із ринком фальсифікату та тіньовими виробниками. Представники нелегального сегменту множаться, їх продажі ростуть, прибутки також. Держава ж при цьому втрачає. І якщо говорити про наслідки, то їх орієнтовно можна оцінити у 10 млрд гривень на рік. Це ті кошти, які легальний виробник алкоголю за умов виваженої, логічної продуманої податкової політики на алкогольному ринку міг би принести в бюджет країни.
Якщо ж говорити про негативні наслідки для споживачів — то вони теж очевидні. Єдине, що можновладці часто воліють їх не помічати, але кількість отруєнь сурогатами зросла в рази. Збільшилася і статистика летальних випадків внаслідок вживання чи то саморобних напоїв, чи то аптечних розчинів.
Споживач у такий спосіб шукає альтернативу дорогому легальному алкоголю, а держава, яка могла би його від цього убезпечити, не звертає на це уваги...
Загалом думка легального ринку щодо тривожних тенденцій, які сьогодні спостерігаються у нашій галузі, тривалий час досить відверто ігнорується представниками влади. Жодні аргументи, у чітких цифрах та прорахованих до дрібниць наслідків, не почуті.
“Частка тіньового сегменту алкогольного ринку зросла з 15-20% до 45-59%”
Ви кажете про те, що держава не чує ринок і не дослухається до гравців. З яких мотивів, на Вашу думку, це може відбуватися? І які конкретні кроки сьогодні допомогли б якісно та швидко змінити ситуацію на ринку легальної алкогольної продукції у кращу сторону?
Я не хочу вгадувати мотиви тих, хто уповноважений на прийняття рішень, але цього не робить. Нехай про їхні мотиви судять політики, експерти. Я людина бізнесу і можу аналізувати лише факти. А вони такі — виробництво легального алкоголю з 2010 по 2016 рік скоротилося з 39 до 16 мільйонів декалітрів. Частка тіньового сегменту ринку в цей проміжок часу зросла з 15-20% до 45-59%. І саме в цей період ми мали декілька необґрунтованих підвищень акцизів на горілчану продукцію, а також підвищення вартості спирту. (Наприклад, ставка АС зросла з 39,4 грн у 2010 році до 105,8 грн у 2016 році на 1 л 100% спирту).
І нагадую, що спиртова галузь в Україні взагалі монополізована. Тобто, як виробник алкоголю, я не маю права вибору, у кого придбати спирт, якщо “Укрспирт” безпідставно завищує ціни на свою продукцію...
Для того, щоб змінити ситуацію, потрібна чітка та системна державна політика у спиртовому та алкогольному сегменті. Це якщо говорити про глобальні цілі. Якщо намагатися зараз оперативно відреагувати на ситуацію, чим врятувати вітчизняного виробника і свого споживача, то, перш за все, треба врегулювати податкову складову. Привести її до тверезих і обґрунтованих акцизів на алкогольні вироби. Ставка акцизу має бути такою, щоб легальний виробник міг конкурувати ціною з тіньовим бізнесом. Маючи конкурентну ціну на ринку, і гарантуючи при цьому якість товару (чого не можуть зробити нелегали), офіційні виробники та дилери протягом певного проміжку часу, послуговуючись виключно ринковими механізмами конкуренції, просто витіснять сурогатну, нелегальну, сіру і чорну алкогольну продукцію з ринку. Щонайменше — цей сегмент втратить ті лідируючі позиції, які займає сьогодні.
Я хочу підкреслити, що ми — легальні виробники — не відмовляємося платити акцизи, і справно це сьогодні робимо. Ми також не просимо нам їх необґрунтовано занижувати. Єдине, на чому наголошує ринок, так це на тому, аби податки були економічно обґрунтованими.
“Виробництво Eastern Beverage Trading перейшло на материкову частину України, компанія втратила свої заводи і фактично повністю змінила виробничу модель”
Ваша компанія Eastern Beverage Trading сьогодні фактично є прикладом іноземних інвестицій в Україну, адже належить британському власнику. Чи не виникають думки у інвесторів шукати інших, більш сприятливих для бізнесу ринків?
Кожен інвестор хоче отримувати прибуток від своїх інвестицій, тобто для того, щоб інвестувати, потрібно бути впевненим, що інвестиції будуть повернуті. На жаль, поточна політична та економічна ситуація впевненості не додає, і зрозуміло, що інвестори змушені диференціювати свої ресурси.
Інвестиційний клімат потребує покращення, зокрема з точки зору тієї ж податкової політики, про яку я вже говорила. Разом з тим, при виваженій державній позиції, легальний алкоголь може приносити державі додатково мільярди гривень в бюджет щороку. Ця галузь здатна забезпечити роботою тисячі українців. Більше того, здатна конкурувати і на міжнародних ринках. До того ж, український ринок є привабливим і з точки зору наявності якісних виробничих потужностей, які сьогодні у порівнянні з виробничими майданчиками Європи ні в чому не гірші...
Що стосується нашої компанії і нашого інвестора, то за роки роботи в Україні з 2014 року Eastern Beverage Trading пережила низку трансформацій, зокрема виробництво компанії перейшло на материкову частину України, компанія втратила свої заводи і фактично повністю змінила виробничу модель (у зв’язку з анексією Криму). При цьому компанії вдалося зберегти бренди та якість продукції, що випускається.
Менеджменту Eastern Beverage Trading вдалося побудувати унікальну систему управління активами компанії, якої раніше на нашому ринку не було. Це, власне, ті досягнення, які вже сьогодні задають нові тенденції розвитку. Eastern Beverage Trading задає високу конкурентну планку і працюватиме в цьому напрямку й надалі.
“Ми можемо виробити продукт найвищої якості фактично на будь-якому сертифікованому виробничому майданчику”
А чи можете пояснити, про яку унікальність системи менеджменту йдеться? У чому вона полягає?
Eastern Beverage Trading в складний час трансформації бізнесу зберегла головне — своїх спеціалістів, що володіють унікальними знаннями.
Компанія володіє брендами, рецептурами, технологіями, ефективною системою закупівель, планування, контролю якості, що дає можливість виготовляти якісну продукцію на залучених виробничих потужностях.
Фактично ми досягли того, що можемо виробити продукт найвищої якості фактично на будь-якому сертифікованому виробничому майданчику.
Доказом цього є те, що за останній рік, наприклад, флагманський бренд Medoff отримав 7 світових нагород на міжнародних дегустаційних конкурсах. Варто відмітити, що наша нова горілка Arctica була визнана в 2017 році у Берліні найкращою українською горілкою. Ми розуміємо, що споживача цікавить якість продукції, а не місце виробництва.
“Винний ринок України "приречений" на успіх, проте для цього потрібен час”
Eastern Beverage Trading має не лише горілчані напої, а й випускає вино, зокрема під відомим брендом “Коктебель”. Яка ситуація із винним ринком сьогодні в Україні? Чи конкурентна вітчизняна продукція?
Курс іноземної валюти поступово зростає, це означає, що імпортний, більш дорогий продукт, буде доступний не всім споживачам. І наше вітчизняне виробництво має більше перспектив для зростання.
Статистика останніх років говорить про те, що поціновувачів винних напоїв серед українців стає все більше. Споживачі надають перевагу вину над слабоалкогольними напоями і навіть шампанським.
Ще раз відзначу, що вітчизняне виноробство має гарні шанси до розвитку і виходу на міжнародну арену. У разі державної підтримки цього процесу хоча б на рівні ті є ж податкової політики — наша винна галузь може конкурувати за споживача і з грузинським, і з італійським виробником. Деякі наші вина за якістю вже не поступаються “іноземцям”. “Коктебель”, наприклад представляє досить якісні сортові вина “Мерло”, “Каберне”, “Шардоне”.
Тож експерти дійсно сходяться у думці, що цей ринок “приречений” на успіх, проте для цього потрібен час і розуміння збоку регуляторів ринку.
Довідка УНН: Eastern Beverage Trading належать торгові марки Medoff, Arctica, Природна колекція, Наша Марка, Рідна Роса, М’рная, LONGmixER.