КИЇВ. 10 червня. УНН. В результаті розпуску парламенту, в Молдові на 6 вересня призначено дострокові вибори. Після того, як 7 червня закінчився 90-денний термін, відведений для обрання нового уряду, домовленості були досягнуті на наступний день, 8 червня. Після призначення членів Кабміну на чолі з новим прем'єр-міністром Майєю Санду всупереч рішенням Конституційного Суду про необхідність розпуску парламенту, відбулося відсторонення президента Ігоря Додона з посади. Конституційний Суд у підсумку визнав незаконними призначення прем'єр-міністра, міністрів і спікера парламенту. Криза посилилася і, опублікованим демократами, компроматом на Додона, в якому той розповів про фінансування з Москви, а також протестами і фактичним двовладдям. УНН розбиралися, що відбувається в Молдові і що думають про це політики по обидва боки.
Судний день
У Молдові з понеділка функції президента замість Ігоря Додона, відстороненого від посади, призначений виконувати прем'єр-міністр Павло Філіп. Конституційний Суд прийняв відповідне рішення через те, що Додон відмовився розпускати парламент, який запізнився з призначенням уряду. У понеділок Філіп підписав указ про розпуск парламенту і призначив дострокові вибори на 6 вересня.
"Це розумний термін, щоб всі учасники виборів встигли підготуватися, а держоргани організувати дострокові вибори", - сказав він.
Партія соціалістів і блок ACUM в ході екстреного засідання, яке відбулося 8 червня, на день пізніше, оголошеного КС останнього дня, підписали меморандум про співпрацю. Після цього президент Молдови Ігор Додон призначив прем'єр-міністром співголову блоку ACUM і лідера партії PAS Майю Санду, ще один лідер ACUM - Андре Нестасе отримав пост віце прем'єр-міністра. За квотою соціалістів спікером парламенту була призначена Зінаїда Гречана.
У той же день новий Кабінет прийняв присягу, всупереч рішенням КС, а парламент проголосував декларацію про "захоплення держави", натякаючи на лідера Демократичної партії Влада Плахотнюка. Соціалісти і блок ACUM стверджують, що демократи відмовляються передати владу мирним шляхом. В Адміністрації президента, в свою чергу, повідомили, що збираються оскаржити рішення КС в ЄСПЛ, а також направити звернення до Венеціанської комісії.
Андрій Нестасе в інтерв'ю УНН заявив, що його політична сила не розглядає варіанту з достроковими виборами і це - спроби демократів узурпувати владу.
"Ви ж розумієте, що двовладдя не може тривати довго. Якщо день-два влада не почне передавати державні інститути, значить треба кликати народ на площу. Країна не може управлятися де-факто двома урядами. Потрібно мати до вівторка повну передачу влади. Якщо вони впираються, значить тоді ми будемо, можливо, просити міжнародні санкції персональні, а всередині країни ми будемо кликати народ на протест, тому що це вже - узурпація", - сказав Андрій Нестасе в інтерв'ю УНН.
Демократи, у свою чергу, не визнають уряд Санду і Нестасе і в понеділок в Кишиневі з цього приводу пройшов мітинг їхніх прихильників.
"Ми не дозволимо нікому, не має значення хто це: Нестасе не Нестасе, ніяких погромів, агресивних дій, ніякого насильства. Ми це не дозволимо нікому. Ми будемо цьому запобігати на корені. І якщо пан Нестасе, поки ще депутат Нестасе, стверджує, що він готує якісь дії - в правовій державі за це треба відповідати. Якщо протести - це демократична акція, вони повинні бути мирними, без застосування насильства. Це абсолютно демократичний інструмент, всі мають право ним скористатися. Звичайно, ми це повинні поважати. Якщо вони вважають, що у них достатньо людей, які могли б їх підтримати, таке неконституційне псевдоправління - це їх право на це нарікати", - сказав віце президент Демократичної партії Володимир Чеботар в коментарі УНН.
Торги
Складнощі при створенні коаліції експерти пророкували відразу після того, як стали відомі результати виборів. За ці три місяці спроби домовитися відбувалися між ACUM, соціалістами і демократами. До останнього дня домовитися між собою намагались демократи і соціалісти. Після чого нинішній спікер парламенту РМ Андріан Канду оприлюднив документ з вимогами соціалістів для створення коаліції. Однією з таких вимог є надання Придністров'ю особливого статусу і федералізації Молдови. Документ між політичними силами повинен був бути підписаний, за пропозицією Додона, в присутності посла Росії в Молдові Олега Васнецова. Демократи не пішли на зближення з партією Додона через нездійсненність умов.
Деталі переговорів лідера демократів Влада Плахотнюка з Ігорем Додоном, який був не в президентському амплуа, а представляв інтереси соціалістів, були опубліковані. Компромат з зізнанням Додона про отримання соціалістами фінансування з Москви опублікував канал Плахотнюка. Разом з тим, соціалісти домовилися з ACUM вже на наступний день. Варто відзначити, що напередодні, Молдову одночасно відвідали високі гості. З Євросоюзу до Кишинева прилетів єврокомісар Йоханнес Хан, який проводив активні зустрічі і з членами блоку ACUM. В цей же час молдавську столицю відвідав і віце прем'єр-міністр Росії Дмитро Козак, відомий просуванням теми федералізації, як вирішення придністровського конфлікту. Останній - зустрічався з соціалістами. Після кулуарних дискусій коаліція була сформована. Напевно, так співпало.
"ACUM настільки недосвідчені і неписьменні в політичних питаннях і це видно по всій їх діяльності, що, ясна річ, що соціалісти будуть домінувати, ясна річ, що соціалісти будуть потихеньку-потихеньку змушувати пройтися по їхній програмі, по їх баченню. Я не кажу про соціальні програми. Вони необхідні для Республіки Молдова. Я говорю про інше. Соціалісти своїм досвідом перевершать і будуть нав'язувати свої рішення і, врешті-решт. Досягнуть своїх цілей, перед якими Демократична партія змогла встояти", - вважає Володимир Чеботар.
"План Козака" - 2?
Питання федералізації Молдови вперше став серйозно обговорюватися, як раз в рамках "Плану Козака", розробленого в 2003 році нинішнім віце-прем'єр-міністром РФ. Для Молдови, розміром трохи більше двох українських областей, і що має на своїй території заморожений конфлікт, російські війська і тліючі сепаратистські настрої в Гагаузії - саме федералізація стане кроком до "захопленої держави", а не політична декларація, яка виражає рефлексію з якогось приводу.
"Моя думка, що Україна повинна бути дуже зацікавлена в тому, щоб не допустити такого правління. Чому? Тому що це коаліція з тими, хто хоче федералізації Республіки Молдова. Ця коаліція хоче статусу Республіки Молдова, який суперечить інтересам України, в тому числі інтересам національної безпеки України. І я думаю, що якщо українські колеги уважно вивчать те, що відбувається в Кишиневі, їм дуже не сподобається те, що тут відбувається. Я думаю, що Україна зацікавлена в тому, щоб протистояти тому, що відбувається і в Молдові. В Україні вже є ситуація на Сході, навіщо ще одна ситуація ще й на Заході", - сказав Чеботар.
Втім, МЗС України відреагував на те, що відбувається в сусідній країні, називаючи речі своїми іменами.
"Закликаємо провідні політичні сили Молдови діяти в рамках правового поля, вирішувати суперечки шляхом політичного діалогу з метою уникнення силового протистояння. Важливим для країни і безпекової ситуації в регіоні є недопущення зовнішнього втручання, спрямованого на реалізацію російського сценарію федералізації країни", - сказано на сайті зовнішньополітичного відомства.
Для України особливо важливо спостерігати за ситуацією в Молдові напередодні парламентських виборів, після яких також піде непростий процес формування більшості, яка, за найгірших сценаріїв, може також спробувати протягти "План Козака-2". Уже для України.