За її словами, з одного боку, очищення банківської системи було необхідне, а з іншої — це призвело до протестів, недовіри людей, і, як наслідок, до спаду кредитування економіки.
“Зараз іде спад кредитування економіки, і це дуже тривожний знак на фоні нашої економічної кризи у країні. Я думаю, що НБУ саме час розробляти заходи з відновлення довіри до банків та банківської системи. І, звісно, потрібно зайнятися питанням відшкодування людям коштів. Якщо зараз не вдається відшкодувати кошти, які люди вклали в банки, то треба хоча б якісь терміни вказати, наприклад, щоб впродовж двох-трьох років вони отримали ці кошти”, — зазначила Н.Веселова.
Також нардеп звернула увагу на поширену практику, коли органи влади не виконують рішення суду.
“Причому це масово роблять як НБУ, так і центральні органи влади. У нас є дуже багато прикладів, коли є рішення суду, законність якого встановлено на всіх етапах апеляції, касації, і все одно не виконуються органами влади, і це теж підриває довіру до влади, і до держави”, — сказала вона.
Нагадаємо, захисники ліквідованих банків стверджують, що ФГВФО наділив себе невластивими повноваженнями. Мова йде про Порядок №826, розроблений ФГВФО та зареєстрований Мін’юстом, який всупереч спеціальному закону України про гарантовані виплати, дозволяє Фонду виявляти нікчемні операції банку під час його ліквідації.
Як раніше повідомляв УНН, ФГВФО, застосувавши Порядок №826 двічі визнав нікчемним договір факторингу між банком “Михайлівський” та фінансовою компанією “Плеяда”. В першому випадку усі адміністративні суди, аж до Вищого адмінсуду України, визнали дії ФГВФО протиправними та скасували це рішення. Зараз у Вищому адмінсуді України розглядають друге рішення ФГВФО по визнанню цього договору нікчемним. Експерти переконані, що рішення ФГВФО прийнято в порушення чинного законодавства, зокрема Конституції України, а відтак, при об’єктивному розгляді справи не має шансів на виграш.