Народний депутат, голова підкомітету з питань фармації Сергій Кузьміних публічно виступає як борець за права пацієнтів і реформатор ринку ліків. Однак, якщо проаналізувати його блоги, пости в соцмережах та публічні виступи, вимальовується дивна тенденція - його ключові тези майже дослівно збігаються з публічними заявами топменеджменту фармзаводу "Дарниця". Від меседжів "аптека — не магазин" до формулювань про маркетинг - аргументи повторюються майже слово в слово, ніби написані одним автором. Журналісти УНН розбиралися, чи може це бути звичайним збігом.
Деталі
Інформація про можливу "співпрацю" нардепа Кузьміних із "Дарницею" задля просування інтересів останньої звучить у публічному просторі не вперше. Журналісти вже зʼясували, як депутат перетворив підкомітет з питань фармації на інструмент лобізму.
Про системний лобізм інтересів фармгіганта з боку Кузьміних дає підстави говорити й спільні тези та синхронність їхніх заяв.
"Аптека - це не магазин"
Директорка Ради директорів фармкомпанії "Дарниця" Катерина Загорій наголошувала у своєму блозі, що сьогодні аптеки працюють за принципом "що продається – те й добре".
"Аптекар має бути не продавцем, а консультантом. Він допомагає вибрати препарат, пояснює, як його приймати, стежить, щоб пацієнти не купували непотрібні ліки. Жодних "фуфломіцинів". Якщо ліки не мають доведеної ефективності – вони не можуть бути на полицях… Аптека – це не просто місце, де продають ліки. Це частина системи охорони здоровʼя", - зазначала Загорій.
Тепер варто звернути увагу на блог Сергія Кузьміних.
"Філософія закону проста: аптека — це не магазин, а фармацевт — не продавець. Його завдання — не "продати щось дорожче", а допомогти пацієнту знайти ефективне, доступне і безпечне лікування… Ми будуємо країну, в якій фармацевт — це фахівець, а аптека — не супермаркет з яскравими вивісками, а частина системи охорони здоров’я", - наголосив нардеп.
Це не просто схожість формулювань - це ідентична ідея, підкріплена однаковим набором аргументів.
Ще один аргумент, який вже кілька місяців просувають і фармгігант, і Кузьміних - аптечні мережі занадто сильні і їх треба обмежувати.
"Топ-п'ять мереж займають 50% ринку в кількості аптек і 70% – у грошах", - заявляла Катерина Загорій в інтервʼю.
На цій тезі фокусувався і нардеп.
"За різними оцінками 5 аптечних мереж контролюють 60-70% роздрібного продажу товарів аптечного кошика", - наголошував він.
Маркетинг - головний ворог
Та дві заяви цілком можуть бути звичайним збігом, тому розбираємося далі. Одним з найпалкіших прихильників заборони маркетингових платежів на фармацевтичному ринку є саме нардеп Сергій Кузьміних - значна частина його останніх постів і публічних заяв у соцмережах саме на цю тему.
"Вкотре наголошую: маркетингові виплати мають бути прив’язані не до загального обороту аптеки, а до конкретного лікарського засобу", - зазначав він у одному з своїх постів.
Фактично те саме заявляв і СЕО фармацевтичної компанії "Дарниця" Андрій Обрізан.
"Мені незрозуміло, як можна міряти маркетинг від загального обороту аптеки, коли 65% на сьогодні – це рецептурні препарати, по яким заборонений будь-який маркетинг. Є дуже просте визначення, в постанові написано, що таке маркетингові послуги. І коли ми говоримо про умовні 10% від всього обороту, то це означає 35% від ОТС, тому що третина оборотів – це ОТС", - наголошував він.
І знову — схожі формулювання, однакова логіка, навіть схожий спосіб пояснення.
Окрім дискусії про те, як саме рахувати маркетинг, і Кузьміних, і представники "Дарниці" активно малюють схожу картину: маркетингові платежі — це головний драйвер завищення цін в аптеках.
"У ціні будь-якого лікарського препарату до 1 березня 22-23% становив маркетинг – це те, що ми платили аптеці за право бути на полиці… На препарати "Дарниці" маркетинг сягає 68% від ціни. Зі 100 гривень 68 ми повинні віддати аптеці за право продажу цього препарату", - заявляла Катерина Загорій.
Майже дзеркальні оцінки озвучував і Сергій Кузьміних.
"Точно достеменно невідомо, який відсоток від ціни займав цей маркетинг. Хтось каже, що в середньому це було 12-15%. Деякі документи показують, що інколи маркетингові платежі доходили на окремий препарат до 60%. Аптечні мережі просили так званий "маркетинг", щоб допустити такі ліки до продажу у себе. Звісно, це все призводило до подорожчання ліків для споживачів", - запевняв він.
Ці цитати вражають подібністю. І депутат, і представниця виробника оперують схожими цифрами, однаково описують проблему й навіть акцентують на тому, що це саме "плата за право бути на полиці".
Така синхронність риторики ще раз підкреслює: Сергій Кузьміних і "Дарниця" не просто дивляться на ринок однаково — вони просувають один і той самий наратив, який вигідний великим виробникам і б’є по аптечних мережах.
Власні бренди - зло
В один голос представники "Дарниці" і нардеп Кузьміних критикують аптеки за власні торгові марки (ВТМ).
"За словами Катерина Загорій аптеки продають ВТМ, не вкладаючись у промоцію, як це роблять, наприклад, потужні фармвиробники. За її словами, аптеки узурпували доступ до споживача, і провізори можуть напряму радити йому купити свою ВТМ без будь-якого маркетингового просування", - коментувала Катерина Загорій для ЗМІ.
Ці ж наративи просуває і Кузьміних.
"Власні бренди аптек — це препарати, які виготовляють сторонні виробники, але продаються під торговою маркою самої аптеки. Здавалося б — нічого страшного. Але: аптеки масово пропонують лише свої ВТМ, ігноруючи або приховуючи аналоги; покупець часто не знає, хто насправді виробник; інші виробники просто не мають шансу потрапити на полицю — якщо не погодилися працювати по моделі ВТМ. Це — "маніпуляція вибором споживача", яка перетворює аптеку з медичного закладу на маркетингову платформу", - наголошував він.
І знову один і той самий посил: аптеки зловживають ВТМ. Але чому це не вигідно виробнику? Бо ВТМ — це конкуренція для таких компаній, як "Дарниця". Заборонивши або обмеживши цю практику, вони звільняють полиці для своїх препаратів.
Що це означає?
Ці приклади демонструють, що це системна риторика, а не поодинокі приклади. Це наштовхує на думку - чи не працює Сергій Кузьміних за одним комунікаційним планом із "Дарницею"? Адже коли в різних медіа з різних вуст звучать одні й ті самі тези, навіть з однаковими цифрами та емоційним забарвленням, стає складно повірити у випадковість.
Така схожість дає підстави припустити, що він або координує свої меседжі з великими виробниками, або ж ТЗ для колонок і блогів йому готують ті самі люди, що й для "Дарниці" — наприклад, хтось із комунікаційної команди компанії.
І це змушує нас як суспільство ставити просте, але важливе запитання:чий інтерес у підсумку лобіює народний депутат — пацієнтів чи великого фармвиробника?