За їх твердженням, неминуче роздратування у Мей викликали слова глави міноборони про те, що її захворювання діабетом робить її неготовою до виконання прем’єрських функцій і що їй не слід далі залишатися на посаді. Джерела повідомили, що цими думками — хоча сам Вільямсон це категорично заперечує — міністр поділився з колегами по Консервативній партії. Однак їх розчув один з високопоставлених партійних чинів, і в підсумку зміст приватної бесіди стало надбанням прем’єра ще за кілька тижнів до скандалу з витоком інформації з засідання Ради безпеки, він з’явився офіційним приводом для звільнення міністра.
Крім того, повідомляють джерела газети, Вільямсон порушував питання про неготовність Мей до прем’єрства ще один раз, а саме на одній з вечерь, і ці слова також не були залишені без уваги.
Однак, за словами джерел видання, довіру Мей до Вільямсону було підірвано ще раніше, коли глава оборонного відомства всіляко став прагнути до того, щоб відправити британські війська за кордон, де вони брали б безпосередню участь в бойових діях. Так, коли прем’єрка відкинула ініціативу Вільямсона про відправку кораблів королівських ВМС в район спірних територій в Південно-Китайському морі, глава міноборони надряпав на офіційному документі лайку на адресу прем’єрки.
Крім того, The Times був переданий документ з одного із засідань Радбезу, що свідчив про те, що Вільямсон шукав привід відправити британські війська в Африку, щоб вони реалізовували там стратегію прем’єрки щодо здійснення миротворчих функцій і захисту диких тварин. У зв’язку з цим він наказав військовому командуванню підготувати плани інтервенції як мінімум в п’ять африканських країн, хоча газета називає тільки чотири з них: Зімбабве, Нігерію, Кенію і Єгипет. “Він хотів вторгнутися в Африку, він ясно давав зрозуміти, що прагне відправити туди війська”, — наводить газета слова одного з джерел в британському міністерстві оборони.
Нагадуємо, поліція Великої Британії вивчить справу екс-міністра оборони, якщо цього захоче уряд.